Справа № 2-412/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.2011 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючої, судді  -  Альошиної Н.М.,

            при секретарі        -   Сахненко Н.Ю.,

           розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до МІЖГОСПОДАРСЬКОГО КОМБІКОРМОВОГО  ЗАВОДУ м. Миргород про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку  та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

     Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Міжгосподарського комбікормового заводу м. Миргорода про стягнення заборгованості по заробітній платі середнього заробітку за час затримки по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку  та моральної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 5749,12грн. заборгованої заробітної плати, 1537,20грн. компенсації за невикористану відпустку, 615,40грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день звернення до суду та 3000грн. моральної шкоди.

       У позові посилався на те, що він працював у відповідача з 05 серпня 2008 року по 07 лютого 2011року, та звільнився з роботи за ст. 36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін). На день звільнення його з роботи відповідач заборгував  5749,12 грн. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про виплату решти заборгованості по заробітній платі, але той відмовляє у виплаті, мотивуючи відсутністю коштів. На даний час він перебуває з 24 березня 2011р. на обліку в центрі зайнятості. З ним відповідач не розрахувався за 15 календарних днів невикористаної відпустки, що складає 1537,20грн. В разі не проведення розрахунку при звільненні в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, відповідач зобов’язаний  згідно ст. 117 ч.1 КЗпП України виплатити середню заробітну плату, яка обрахована на день звернення до суду - 615,40грн.  

       У зв’язку з невиплатою коштів  йому завдано моральної шкоди, оскільки він не мав можливості придбати необхідні для його сім’ї продукти харчування та необхідні предмети вжитку, має на утриманні не працюючу дружину та двоє малолітніх дітей. Його заробітна плата була єдиним джерелом існування сім’ї, моральну шкоду оцінює в 3000грн.

        В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та не заперечував проти розгляду справи у відсутності представника відповідача та винесення судом заочного рішення. Представник відповідача, будучи належно повідомлений  в судове засідання не з’явився, заяви про поважність причини неявки суду не надав. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача,дослідивши письмові докази по справі, встановив, що відповідно до наказу № 03-02/125 від 05.08.2008 року (а.с.10) позивача ОСОБА_1 було прийнято в Миргородський міжгосподарський комбікормовий завод на посаду охоронника, з 07.02.2011 року згідно наказу № 03-02/9 його звільнено з роботи по ст. 36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін)( а.с.9) та зобов’язано бухгалтерію провести розрахунок компенсації за невикористану відпустку за 15 календарних днів.

Відповідачем надано довідку про заборговану на момент звільнення заробітну плату (а.с.7,8), згідно якої заборгованість по заробітній платі складає 5749,12грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому провадиться в день звільнення, тому посилання відповідача про відсутність коштів для повного розрахунку є безпідставним.

Відповідно згаданого наказу позивачеві необхідно провести виплату за 15 календарних днів невикористаної відпустки, сума якої складає 1537,20грн. та підлягає стягненню з відповідача.

У разі невиплати з вини відповідача належних сум позивачеві на день звільнення відповідно до ст.117 ч.1 КЗпП України підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки розрахунку, що складає на день звернення до суду з позовом 615,40грн. та підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 237 - 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд враховуючи те, що позивач маючи на  своєму утриманні дружину, що перебуває в декретній відпустці та двох малолітніх дітей і заробітна плата є єдиним джерелом існування сім’ї,  змушений був через тривалу невиплату заробленої заробітної плати звільнятись з роботи вважає, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача в сумі 1000грн.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає до негайного виконання  рішення у справі про стягнення заробітної плати в межах місячної виплати.

При подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 ч.1п.1 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. та оплати ІТЗ з розгляду справи в суді  згідно ст.81 ЦПК України, а тому ці витрати підлягають стягненню відповідно до ст.88 ЦПК України на користь держави 89,02грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення з розгляду справ у судах - з відповідача.

Керуючись  ст.ст.10, 11, 60, 88, 197, 213-215, 218, 224-228, 294, 367 ЦПК України, ст. ст.116, 117,237 -1 КЗпП України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з Міжгосподарського комбікормового заводу м. Миргород  на користь;

                        ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі 5749,12 грн.( п’ять  тисяч сімсот сорок дев’ять грн.12 коп.), 1537,20грн. (одна тисяча п’ятсот тридцять сім грн. 20коп) компенсації за невикористану відпустку, 615,40грн.(шістсот п'ятнадцять грн. 40грн.), середнього заробітку, 1000грн.(одна тисяча грн.) моральної шкоди, а всього 8901,72 (вісім тисяч дев’ятсот одна  грн. 72 коп.)                                       

-          держави 89,02 грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення з розгляду справ у судах.

           В решті вимог моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

           Допустити до негайного виконання рішення про стягнення заробітної плати в межах місячної виплати.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Копію рішення направити відповідачеві.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання  апеляційної скарги протягом 10 днів  через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя:ОСОБА_2