РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Представники:

від прокурора        Красножон О.М.–посв. № 231 від 18.12.2006р.

від позивача            Кузнєцова І.М. за дов.

від відповідача     Ковда Л.М. бухгалтер

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред‘явлені вимоги про стягнення 97000,00 грн.  грн. основного боргу за договором № 29 від 22.10.2004 року, 2580 грн. 30 коп. пені за неналежне виконання зобов»язання.

Відповідач суму боргу не визнає, у листі №17/05-08-96 від 27.11.2007 року пояснив, що відповідач знаходиться в дуже важкому фінансовому становищі, просить відстрочити погашення бюджетної безвідсоткової позики на ІІІ квартал 2008 рік у зв»язку з тим, що Мінвуглепром повинен передбачити планом для ДП «Київторф»кошти по погашенню цієї позики.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокурора, позивача та відповідача,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтями 22, 23, 26 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" установлено, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2004 рік належать кошти, одержані від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитування підприємств. Фонд державного майна України зобов'язано забезпечити у 2004 році надходження до Державного бюджету України коштів, отриманих від приватизації державного майна.

Кошти, які надійшли від приватизації державного майна понад встановлені обсяги, спрямовуються на умовах повернення підприємствам державної форми власності для погашення заборгованості із заробітної плати, яка утворилася станом на 1 січня 2004 року та не погашена на момент введення в дію Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" (ст. 109-3 цього Закону).

22.10.04 відповідно до вимог вказаного Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1111 та наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 20.09.04 № 231/576 між  Міністерством праці та соціальної політики (позивач) та Державним підприємством «Київторф»(відповідач) укладено  договір  №  29   безвідсоткової,   цільової  бюджетної  позики  на  погашення  заборгованості із виплати заробітної плати на суму 141 000,00 грн.

На виконання умов договору Міністерством праці та соціальної політики України платіжним дорученням № 18 від 25.10.04 перераховано відповідачу безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 141 000,00 грн.

Відповідно до п.5.1 договору строк надання позики відповідачу становить 3 роки з моменту переказу грошей позивачем на рахунок відповідача.

Згідно з розділами 5, 6 договору № 29 від 22.10.2004 відповідач зобов'язувався здійснювати повернення позички щомісячно починаючи з січня 2005 року відповідно до графіка її повернення, викладеному у додатку, що є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково погасив заборгованість.

Станом на 01.10.2007 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 97 000,00 грн.

Згідно  ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічну правову норму містить ч. 1 ст. 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Доказів сплати заборгованості  в сумі 97000 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Пунктом 9.3 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного повернення коштів позичальник  сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01 % від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки НБУ.

Згідно розрахунку наданого позивачем  пеня становить 2580,30 грн.

Відповідно до п.п.2, 6 Порядку повернення до державного бюджету безвідсоткових позик, наданих у 2004 році підприємствам державної форми власності на погашення заборгованості із заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.11.2005 № 388, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2005 за № 1492/11772, кошти від повернення безвідсоткових бюджетних позичок, наданих у 2004 році позичальники перераховують на рахунок Міністерства праці та соціальної політики України, відкритий у Державному казначействі України за балансовим рахунком 3711 "Інші кошти розпорядників коштів державного бюджету". Пеня зараховується за балансовим рахунком 311 «Надходження до загального фонду державного бюджету».

Доказів проведення розрахунків суду не подано.

Враховуючи викладене, ті обставини, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідає ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1.Стягнути з Державного підприємства «Київторф»(02088, м. Київ, вул. Промислова, 10, код 02968177) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (01001, м. Київ, вул. Еспланадна,8/10, код 00013669) 97000 (дев‘яносто сім тисяч) 00  коп. основного боргу, 2580 (дві тисячі п‘ятсот вісімдесят) грн 30 коп. пені.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київторф»(02088, м. Київ, вул. Промислова, 10, код 02968177) доход Державного бюджету України 995 (дев»ятсот дев»яносто п»ять) грн. 80 коп. державного мита.

3. Стягнути з Державного підприємства «Київторф»(02088, м. Київ, вул. Промислова, 10, код 02968177) на користь Державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.