ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  16/337

21.12.07

За позовом     Державне підприємство "Придніпровський завод кольорових металів"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічний альянс"

про                    розірвання договору

Представники:

від позивача                           за дов.

від відповідача                        . за дов.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.06.2007р. в  судовому засіданні оголошувалась  перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред‘явлені вимоги про розірвання договору поставки № 02-21/01-07 від 09.01.2007, разом з усіма додатками  та доповненнями до нього, укладеного  між позивачем та відповідачем.

 

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує  проти розірвання позову, але вважає, що підставою розірвання має бути   недобросовісне виконання  позивачем своїх зобов‘язань за договором згідно ст. 784 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6 оренди  нежитлового приміщення, згідно умов якого  відповідач ( орендодавець за договором) передає, а  позивач ( орендар за договором)  приймає в  користування  нежитлове приміщення  згідно акту  прийому –передачі, далі  «об‘єкт оренди», для розміщення  офісу по вулиці  Артема, 21 загальною площею 26,0 кв.м.

01 січня 2007 р. сторонами   підписано акт прийому –передачі  нежилих приміщень  УФ ПО СП, згідно якого    відповідач здав, а позивач прийняв приміщення  площею 26,0 кв.м по вул.Артема, 21.

Пунктом 5 договору встановлено що договір  вступає в дію  з 01 січня  20076 р.  та діє до 30 червня 2007 р.

При цьому сторони передбачили можливість передчасного розірвання  даного договору з ініціативи  орендодавця з причини невиконання його умов по використанню приміщення  не за призначенням, своєчасної сплати коштів по оренді, невиконанні  протипожежних та санітарно –гігієнічних  правил, повідомивши орендаря  про звільнення  приміщення не пізніше  ніж за 10 днів ( п.2.2. договору).

01.03.2007 р. позивач направив відповідачу телеграму  за № 31/701  наступного змісту «Інформую Вас розірвання  договору оренди нр від 1  січня 2007 з 1 березня 2007=Тупчієнко».

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України на яку посилається позивач в  своїй позовній заяві, передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів істотного порушення відповідачем договору, які могли б служити підставою  розірвання договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги   і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають  значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що відповідач не знаходиться за адресою вказаною в  договорі.

Телеграма  поштового відділення про невручення телеграми адресату не є належним доказом незнаходження відповідача за  вказаною адресою, оскільки спростовується документами наданими відповідачем, а також тією обставиною, що ухвали суду були отримані відповідачем за вказаною адресою: м. Київ, вул.Артема, 21.

Cторони не передбачили  в договорі такої підстави для розірвання договору, як зміна адреси орендодавця чи  незнаходження за вказаною адресою.

Крім того, між сторонами існував договір оренди  цього ж приміщення  від 12 січня 2006 р. за яким позивач  сплачував орендну плату.

За  таких  обставин,  суд прийшов до висновку, що позовні  вимоги   задоволенню не  підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                       О.М. Ярмак