Справа № 2-а-2542/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08.04.2011

року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни.

          Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 –2007 роках така допомога йому не виплачувалась, а у 2008-2009 роках виплачувалась не в повному обсязі.

          Верховна Рада України Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року статті 77, 110, та Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року статті 71 п.12, призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

          Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп визнано положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»п.12 ст.71, яким призупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно –правовими актами.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь –яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району в місті Кременчук Полтавської області заперечення на адміністративний позов у встановлений законом строк не надав.

Відповідно до вимог пункту 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ретельно дослідивши та проаналізувавши представлені докази, суддя приходить до наступних висновків.

          Позивач ОСОБА_2 відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «Дитина війни», що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідним посвідченням №111725.

          Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно довідки ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука за вихідним номером 1898/02-21 від 16 лютого 2011 року, позивачу у 2006 році надбавка як дитині війни не виплачувалась, з липня 2007 року по вересень 2007 року виплачувалась в розмірі 121 грн. 80 коп., з жовтня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 123 грн. 30 коп., з січня 2008 року по березень 2008 року в розмірі 47 грн., в квітні 2008 року в розмірі 48 грн. 10 коп., з травня 2008 року по червень 2008 року в розмірі  144 грн. 30 коп., в липні 2008 року в розмірі 144 грн. 60 коп., з серпня 2008 року по вересень 2008 року в розмірі 48 грн. 20 коп., з жовтня 2008 року по лютий 2011 року в розмірі 49 грн. 80 коп.

За таких обставин, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача за 2007 роки по липень 2008 року.

          Стосовно позовних вимог позивача щодо здійснення доплати до пенсії за 2008-2011 роки, то суд приходить до наступних висновків.

          Так, відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 1 січня 2008 року втратила чинність, а тому з 22 травня 2008 року діє стаття 6 зазначеного Закону в редакції до 1 січня 2008 року ,яка передбачає виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Тобто, починаючи з 22 травня 2008 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука повинно було здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, згідно довідки відповідача порушення прав позивача тривало по лютий 2011 року.

          Виходячи з викладеного, суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної соціальної державної допомоги за 2009 рік за період з 1 січня 2009 року по 21 грудня 2009 року включно та за 2010 рік з 1 січня 2010 року по лютий 2011 року включно.

          Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 2 статті 3 закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними-правовими актами.

          Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд виходить з наступного.

          Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Положеннями частини 3 статті 28 зазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          ОСОБА_4 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, при врегулюванні спірних правовідносин, на думку суду, застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а доводи відповідача щодо відсутності механізму реалізації статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного закон.

          Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

          Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 1 березня 2002 року за номером 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним  органом виконавчої влади.

          Відповідно до вказаного вище Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

          Пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за номером 8-2 управління Пенсійного фонду України  у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсій.

          Згідно вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

          Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на ОСОБА_3 пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука, за місцем проживання позивача.

          Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

          Як видно з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення своїх прав в межах строку, встановленого законодавством, а тому положення статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме вважає за необхідне зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району в місті Кременчук Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за  2008 рік з серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 1 січня 2010 року по лютий 2011 року включно.

          Керуючись статтями 64, 124, 152 Конституції України, статтями 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни – задовольнити частково.

          Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району в місті Кременчук.

          Зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району в місті Кременчук Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за  2008 рік з 1 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за 2011 рік з 1 січня по лютий 2011 року включно з урахуванням фактично здійснених виплат.

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в іншій частині –відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: