Справа №  1-36/11  

                                                              В И Р О К

                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

14 квітня 2011 року                                                                              м.  Коломия

           Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого –судді  Веселова В.М.

секретаря                    Максим’юк М.А.

потерпілих                  ОСОБА_1,ОСОБА_2

обвинувачених           ОСОБА_3,ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия  справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки с. Торговиця, вул.Серединна,97, Коломийського району, Івано- Франківської області, раніше несудимої, у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.1 КК України,

та

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,громадянина України ,уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,раніше не судимого, у вчиненні злочину,передбаченого ст..125 ч.1 КК України,-

                                                           ВСТАНОВИВ :

           ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили умисне легке тілесне ушкодження.

          Злочин було вчинено за таких обставин.

Потерпілий  ОСОБА_2 21 липня 2010 року близько 06.00 год. ранку  в с. Торговиця Коломийського району виганяв на пасовище корову. На вулиці він зустрівся з гр. ОСОБА_4, який також виганяв на пасовище корову. У  них виникла конфліктна ситуація під час якої гр. ОСОБА_4 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Під час даного конфлікту присутніми були дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3, між якими, в подальшому, також виник конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_3 штовхнула ОСОБА_1, від чого остання впала і отримала легкі тілесні ушкодження.

            Підсудний ОСОБА_4   в судовому засіданні винним себе не визнав і  пояснив , що дійсно 21 липня 2010 року  з ранку біля 6.00 год.  він виганяв корову, однак його зустрів потерпілий ОСОБА_2, почав з ним сваритись,обвинувачуючи його в тому,що його онуки розібрали кам’яну огорожу. Під час цієї сварки потерпілий його ображав та погрожував, однак він його не бив. Після цього вийшла його дружина  ОСОБА_3, і потерпілий ОСОБА_2 накинувся на неї,повалив її на землю і почав душити. Він кинувся на захист дружини і відштовхнув потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок чого той впав на землю, після чого пішов до свого господарства.

             Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні своєї вини не визнала і пояснила ,що з ранку 21 липня 2010 року її чоловік погнав корову на випас,вона була на подвір’ї. В цей час почула  шум і вибігла на вулицю. Вона побачила,як її чоловік –підсудний ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_2 штовхали та шарпали за одяг одне одного. Побачивши її  потерпілий ОСОБА_2 підійшов до неї,схопив за горло і почав її душити,але її чоловік відштовхнув ОСОБА_2, від чого той впав на землю.

            Незважаючи на те, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні своєї вини у пред'явленому їм обвинуваченні не визнали, їх вина підтверджується наступними  доказами.

            Так, потерпілий ОСОБА_2   в судовому засіданні підтвердив,що він дійсно 21  липня 2010 року близько 6.00 год.  виганяв випасати корову, побачив підсудного ОСОБА_4, який також виганяв корову і висказав йому претензію про те,що  його онуки зламали  кам’яну огорожу, яку він побудував. Після цього підсудний ОСОБА_4 кинувся до нього,і палкою,яку тримав в руках, вдарив його по голові. Він після цього звернувся до Отинійської поліклініки,де йому було надано першу допомогу,перев’язано голову та надане направлення на обстеження.

         Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала,що 21 липня 2010 року з ранку вона була на подвір’ї, а її чоловік вивів корову на випас. Однак через деякий час вона почула шум,вибігла на вулицю і побачила, що у її чоловіка –ОСОБА_2 текла по голові кров, голова була розсічена. Вона почала кричати і кликати міліцію. В цей час до неї підійшла підсудна ОСОБА_3 і штовхнула її на дорогу внаслідок чого вона впала і вдарилась головою об каміння. Після того як піднялась пішла до хати.

          Показаннями свідка  ОСОБА_5, яка підтвердила,що 21 липня 2010 року близько 6.00 години ранку бачила, як сварились ОСОБА_2 та ОСОБА_4

           Показаннями свідка ОСОБА_6 ,яка підтвердила,що 21 липня 2010 року близько 6.00 години ранку бачила свару між ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Вказала ,що стосунки між сторонами є напруженими досить тривалий час.

            Судом беруться до уваги показання потерпілих, оскільки вони об’єктивно підтверджуються  актом та висновком судово-медичної експертизи № 152/489р-Е, згідно якого у гр.ОСОБА_2 виявлено  тілесне ушкодження - рана тім’яної ділянки голови,яка утворилась незадовго до звернення за медичною допомогою в Отинійську районну поліклініку і відноситься до легких тілесних ушкоджень,які спричинили короткочасний розлад здоров’я, актом та висновком судово-медичної експертизи  №151/469/10р.-Е ,згідно якого у ОСОБА_1  виявлено тілесне ушкодження забій м’яких тканин тім’яної ділянки голови з наявністю травматичного набряку та садна, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, яке могло бути спричинено дією тупого твердого предмету в результаті падіння до цього предмету.

          Заперечення підсудними своєї вини суд сприймає як  форму захисту.

           Показання підсудних   про те, що вони не наносили потерпілим тілесних ушкоджень також спростовуються висновком  судово-медичної експертизи, показаннями  потерпілих та свідків.

           Крім цього вина підсудних доведена наступними документами:

-актом судово-медичного обстеження №489 від 30 липня 2010 року, яким встановлено тілесні ушкодження у гр.ОСОБА_2  у вигляді рани тім’яної ділянки голови,

-актом  судово-медичного обстеження  №469 від 22 липня 2010 року, яким встановлено тілесні ушкодження у ОСОБА_1 у вигляді забою м’яких тканин тім’яної частини голови з травматичним набряком та садна,

-висновком експерта №151/469/10р.-Е від 23.02.2011р., яким визначено що виявлені тілесні ушкодження у гр.ОСОБА_1  могли бути отримані внаслідок ударної дії тупого твердого предмету в результаті падіння та удару до виступаючого твердого предмету;

-довідкою №285 Отинійської районної лікарні, якою визначено,що потерпілий ОСОБА_2 звертався  21.07.2010  року до хірурга в Отинійську поліклініку з приводу розсіченої рани лівої скроневої ділянки;

-постановою про відмову у порушенні  кримінальної справи від 31.07.2011 р.,якою підтвердився факт нанесення підсудними тілесних ушкоджень потерпілим.

           Твердження ОСОБА_3 про те,що потерпілий ОСОБА_2 її душив свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

           На підставі наведеного дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за статтею 125 ч.1 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень. Дії підсудної ОСОБА_3  слід кваліфікувати за статтею 125 ч.1 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

          При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудних, та інші обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Обставин, що обтяжують чи пом’якшують  вину підсудних суд не вбачає. Підсудні є пенсіонерами та особами похилого віку.

          Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що до підсудних слід обрати покарання у вигляді штрафу.

            Суд приходить до висновку,що цивільний позов потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди не підлягає до  задоволення,оскільки , як встановлено в судовому засіданні, між сторонами протягом довгого часу тривають неприязні стосунки, і винесення вироку судом є  покаранням для підсудних. Окрім цього,підсудні є пенсіонерами з невеликими статками. Суд також бере до уваги той факт,що потерпілий ОСОБА_2 частково спровокував своїми діями конфліктну ситуацію з підсудними.

           На підставі викладеного,керуючись  ст.ст.323,324 КПК України суд, -

                                                  З А С У Д И В :

           ОСОБА_4 , визнати винним за статтею 125 ч.1 КК України, і призначити покарання  у вигляді штрафу в розмірі  510 грн.

           ОСОБА_3, визнати винною за статтею 125 ч.1 КК України, і призначити покарання  у вигляді штрафу в розмірі  510 грн.

           Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області на протягом 15 діб з дня його проголошення, через Коломийський міськрайонний суд.

                             Суддя                                         Веселов В.М.