№ 2-388/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді                              Дмитрюк О.В.,

при секретарі                                        Петрові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2010 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, який було уточнено, про визнання права власності на ? частину житлового будинку у порядку спадкування за заповітом.

В позові зазначає, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5

20.06.1988 р. вона уклала шлюб з ОСОБА_6

26.07.2004 р. помер її батько ОСОБА_4

На час смерті ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який було зареєстровано 15.09.1989 р.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді частини будинку № 110 по вул..Куйбишева в м.Запоріжжя.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є вона, як донька, ОСОБА_3, як його мати, та дружина ОСОБА_2

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 28.04.1997 р. склав заповіт, яким все своє майно, заповів їй.

У шестимісячний строк вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона не має змоги надати оригінали всіх документів, які знаходяться у ОСОБА_2

За уточненим позовом ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку  № 110 по вул.Куйбишева в м.Запоріжжя, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, що помер 26.07.2004 р.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с.49-54).

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, оскільки частка, на яку позивач просить визнати право власності, повинна бути меншою.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 (а.с.7,10).

26.07.2004 р. ОСОБА_4 помер (а.с.9).

На час смерті ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який було зареєстровано 15.09.1989 р. (а.с.8).

          У відповідності до ст..60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

          Ст.70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини будинку № 110 по вул..Куйбишева в м.Запоріжжя, який було придбано під час шлюбу, що підтверджено оглянутим в судовому засіданні технічним паспортом та не заперечується відповідачами.

28.04.1997 р. ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалось, все те, що на день його смерті буде йому належати заповів ОСОБА_1 (а.с.12), яка у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.36).

Відповідно до постанови державного нотаріуса від 11.11.2010 р. (а.с.11), у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено через відсутність у неї оригіналів необхідних документів.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

          Ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину, але на час відкриття  спадщини  не  проживав  постійно  із  спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

          ОСОБА_1., на підставі ст.1235 ЦК України, у порядку, визначеному ст..1269 ЦК України, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, а тому позовні вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку у порядку спадкування, ґрунтується на вимогах закону.

          Суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, оскільки відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким у відповідності до ч.2 ст.1220 ЦК України є день смерті особи.

          Доводи ОСОБА_2 про значне збільшення вартості спірного будинку за рахунок залучення коштів іншої особи, не є предметом розгляду даної справи, а тому при винесенні рішення до уваги не приймаються.

На підставі ст..ст.60,70 СК України, ст.ст.1235, 1220, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 88, 208- 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд  -

В И Р І Ш ИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування за заповітом -  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку  № 110 по вул.Куйбишева в м.Запоріжжя, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, що помер 26.07.2004 р.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                О.В.Дмитрюк