Справа № 1-322/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 березня 2011 року                                                                                                              Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого  судді             -  Панас О.В.

при секретарі                       -  Райковській О.К.

за участю прокурора           -  Костюка О.В.

захисника                             -   ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2., громадянина України,   ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні  неповнолітню дитину, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України,-

в с т а н о в и в :

В період часу з червня 2007 року по 26 грудня 2008 року , ОСОБА_2, будучи засновником  та директором ПП «ВСП-БУД», являючись службовою особою  та роботодавцем, діючи умисно, грубо порушуючи законодавство про працю в частині забезпечення прав громадян на соціальний захист та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, без укладення  трудових договорів та сплати страхових внесків до відповідних Фондів державного соціального страхування, під час  здійснення господарської діяльності щодо будівництва адміністративно-фінансового центру за адресою: м.Рівне, вул.. Грушевського, 77 використовував  найману працю та допустив до роботи наступних осіб: ОСОБА_3 в період з 25.11.2007 р. по 26.12.2008р.; ОСОБА_4 в період час з 12.06.2008р. по 26.12.2008р.; ОСОБА_5 в період часу з 10.11.2008р. по 26.12.2008р.; ОСОБА_6 в період часу з 23.07.2008р. по 26.12.2008р.;  ОСОБА_7 в період часу з березня 2007 р. по травень 2008р.; ОСОБА_8 в період часу з червня 2007р. по листопад 2008р.

Пи цьому,накази чи розпорядження про прийняття зазначених осіб на роботу директором ПП «ВСП-БУД»ОСОБА_2 не видавалися, відомості про їх працевлаштування та встановлені законом відрахування до відповідних  Фондів державного соціального страхування не подавалися, чим порушено конституційне право потерпілих на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування, що є грубим порушенням законодавства про працю.

Таким чином,  суд прийшов до висновку, що своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні законодавства про працю ОСОБА_2 вчинив  злочин, передбачений ч.1 ст.172 КК України є злочином невеликої  тяжкості.  

В судовому засіданні  попереднього розгляду кримінальної  справи захисник обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_1В та заявив клопотання про закриття провадження в справі зі звільненням його від кримінальної відповідальності на підставі  

Обвинувачений ОСОБА_2 .   повністю визнав вину у вчиненні злочину по суті обвинувачення, підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор в справі не заперечує задоволення заяви-клопотання обвинуваченого ОСОБА_9  в попередньому  розгляді справи, вважає наявними передбачені законом підстави для задоволення клопотання  ОСОБА_9,  який   вчинив злочини середньої тяжкості до дня набрання чинності Закону України «Про амністію», має на вихованні і утриманні двох малолітніх дітей, про що надані достовірні докази, відповідно до ст.ст. 44 КК України, ст.ст. 1 п ”в”,6,12 Закону України „Про амністію” в порядку ст. 6 ч.1 п.4 КПК України.

Також прокурор в справі не заперечує задоволення заяви-клопотання обвинуваченої ОСОБА_10  в попередньому  розгляді справи, вважає наявними передбачені законом підстави для задоволення клопотання  ОСОБА_10,  яка    вчинила злочини середньої тяжкості до дня набрання чинності Закону України «Про амністію», має на вихованні і утриманні неповнолітню дочку, про що надані достовірні докази, відповідно до ст.ст. 44 КК України, ст.ст. 1 п ”в”,6,12 Закону України „Про амністію” в порядку ст. 6 ч.1 п.4 КПК України.

Оцінюючи клопотання обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та надані докази, суд прийшов до висновку з урахуванням думки учасників судового слідства, що клопотання обґрунтованв, підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.1 п. „в” Закону України „Про амністію” №660-ІУ від 12.12.2008 року особи, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, звільняються від покарання за умисні злочини, які не є тяжкими.  Відповідно положень ст.6 цього Закону, звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених Законом, особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судами, про злочини вчинені до набрання чинності цим Законом. Виконання Закону „Про амністію”, згідно ст. 8 Закону покладається на суди. Відповідно ст..12 Закону, дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочин до набрання ним чинності включно.

Свідоцтвом про народження  ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, виданого  відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції 22.11.2006р., актовий запис № 2558, Свідоцтвом про народження  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, виданого  відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції 22.11.2006р., актовий запис № 2559, стверджується, що ОСОБА_9  на день набрання чинності Закону України „Про амністію” і теперішній час є батьком  малолітніх синів, батьківських прав стосовно яких у встановленому порядку не позбавлявся.

Свідоцтвом про народження  ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, виданого  відділом РАГС Рівненського міського управління юстиції 26.11.2007р., актовий запис № 2791, стверджується, що ОСОБА_10  на день набрання чинності Закону України „Про амністію” і теперішній час є матір’ю  неповнолітньої дочки , батьківських прав стосовно якої  у встановленому порядку не позбавлявся.

 Обставин, які б згідно ст. 7 цього Закону, перешкоджали застосуванню амністії щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, судом не встановлено.  

За наведених підстав клопотання обвинувачених підлягає до задоволення, обвинувачені  ОСОБА_9, ОСОБА_10  підлягають  до звільнення від кримінальної відповідальності в порядку і на умовах визначених Законом України „Про амністію”, кримінальна справа по обвинуваченню  ОСОБА_9 за ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України  підлягає до закриття, відповідно до вищенаведених положень ст.ст. 1 п ”в”,6,8,12  Закону України „Про амністію”, ст.44 КК України, в порядку ст.6 ч.1 п.4 КПК України.

Цивільні позови  АТ ««Банк «Фінанси та Кредит», «ОТП Банк» підлягають до залишення  без розгляду.

Керуючись ст. 237,  ст. 6 ч.1 п.4  КПК України,  суд –

                                                                                  П О С Т А Н О В И В :

Звільнити  ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, передбачені ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, на підставі ст.ст. 1 п ”в”, 6 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року  №660-УІ.

Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9  у вчиненні  злочинів, передбачених  ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України закрити.

         Запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 -  скасувати.

         Звільнити  ОСОБА_10  від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, передбачені ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, на підставі ст.ст. 1 п ”в”, 6 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року  №660-УІ.

Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_10  у вчиненні  злочинів, передбачених  ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України закрити.

         Запобіжний захід стосовно ОСОБА_10  -  скасувати.

         Цивільні позови в кримінальній справі залишити без розгляду, роз’яснити право вирішення його в порядку позовного провадження цивільного судочинства.

Речові докази, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи т.4 а.с.222-223, т.8 а.с.129-130 повернути на письмову вимогу органу, у якого  вони були вилучені.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області через Рівненський   міський суд  протягом  п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                                                                   ОСОБА_14