Справа № 2-2367/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 березня 2011 року                               Приморський районний суд м. Одеси у складі:

                                                            головуючого –судді Науменко А.В.

                                                            при секретарі – Коваленко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Одеська метизна компанія» про звільнення з посади та відшкодування заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року,  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Одеська метизна компанія»про звільнення з посади та відшкодування заробітної плати.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 07 серпня 2006 року згідно протоколу № 8 установочних зборів засновників ТОВ «Одеська метизна компанія»він був призначений на посаду директора вище зазначеного товариства з правом підпису банківських документів.

Одночасно між позивачем та засновником ТОВ «Одеська метизна компанія»- ОСОБА_2, відповідно до ст.21 КЗпП України було складене трудовій договір, в якому зазначався розмір матеріального забезпечення у сумі 2 552 грн. щомісячно.

Починаючи з 2006 року по теперішній час розмір не сплаченої заробітній платі позивачу встановлює суму 82 828,00 грн., а також компенсації коштів за невикористаний термін відпусток у період з 2007 року по теперішній час встановлює суму 10 208,00 грн.

09 вересня 2010 року позивач звернувся з заявою про звільнення з посади директора ТОВ «Одеська метизна компанія»з проханням проведення повного розрахунку несплачених платежів у вище зазначеному розмірі.

На теперішній час заяву позивча не розглянуто засновником компанії, що є грубим порушенням чинного трудового законодавства, незважаючи на положення п.7.5. Статуту ТОВ «Одеська метизна компанія», в якому зазначено, що збори учасників товариства повинні скликатися на вимоги директора.

Крім того, відповідно до п.7.3.8 Статуту ТОВ «Одеська метизна компанія», «Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів».

Таким чином, згідно п.5.8.2 Статуту, ОСОБА_2 має частку Учасників у статутному фонді у кількості 75 відсотків голосів, тобто на підставі п.7.3.6 та 7.6.2 статуту має повноваження особисто вирішувати питання щодо прийому на роботу та відкликання директора, яке було ним дотримане на момент підписання вище вказаного трудового договору з позивачем.

У зв'язку з вище зазначеним, та беручі до уваги неможливість вирішити спірне питання шляхом переговорів, позивач звернуся до суду з відповідною позовною заявою.

З цих підстав, а також посилаючись на  п.2 ч.І ст.221, п.1. ст.232, ч.2 ст.233, ст.21, ст.97, ст.116, ст.38 КЗпП України, позивач просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не відомі.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи й оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 07 серпня 2006 року згідно протоколу № 8 установочних зборів засновників ТОВ «Одеська метизна компанія»ОСОБА_1 був обраний на посаду директора ТОВ «Одеська метизна компанія»з правом підпису банківських документів.

Одночасно між позивачем та засновником ТОВ «Одеська метизна компанія»-ОСОБА_2, відповідно до ст.21 КЗпП України був складений трудовій договір, (вихідний листок) в якому зазначався розмір матеріального забезпечення у сумі - 2 552 грн. щомісячно.

З пояснень позивача слідує, що під час співбесіди на момент підписання трудового договору, засновником товариства ОСОБА_3 було повідомлено, що на даний час у зв'язку із скрутним становищем, компанія не в змозі забезпечувати оплату його праці у розмірі, зазначеному в трудовому погодженні. Але, засновником ТОВ «Одеська метизна компанія»-ОСОБА_2,  позивачу було гарантоване у подальшому відшкодування грошових коштів у повному обсязі. Несвоєчасна виплата заробітної плати позивача не влаштовувала, але інших варіантів на той час у нього не було, тому він погодився з цією пропозицією та почав працювати за посадою.

На час прийняття заочного рішення вказані пояснення позивача не спрастовані відповідачем.

Починаючи з 2006 року по теперішній час розмір недосплаченої  заробітної плати встановлює суму 82 828,00 грн.

Таким чином, протягом з 2006 року по теперішній час позивач сподівався на вирішення питання щодо матеріального забезпечення його праці, відповідно до суми вказаної у трудовому договорі, але станом на 30 вересня 2010 року розрахункі по заробітній платі проведені не були.

Таким чином, у зв'язку з невиплатою позивачу у повному обсязі заробітної плати та відсутністю перспективи у подальшому, позивач вирішив, що працювати у зазначеній компанії недоцільне.

09 вересня 2010 року поточного року позивач звернувся до загальних зборів (засновників) з заявою про звільнення з посади директора ТОВ «Одеська метизна компанія»з проханням проведення повного розрахунку несплачених платежів у вище зазначеному розмірі, але зазначену заяву до сьогодні не розглянуто, що є грубим порушенням чинного трудового законодавства, незважаючи на положення п.7.5. Статуту ТОВ «Одеська метизна компанія», в якому зазначено, що збори учасників товариства повинні скликатися на вимоги директора.

Відповідно до п.7.3.8 Статуту ТОВ «Одеська метизна компанія», «Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів».

Згідно  п. «в»7.3.6 Статуту до виняткової компетенції Зборів належить обрання та відкликання Директора, та членів Ревізійної комісії.  

Відповідно до п.5.8.2 Статуту, замовник ОСОБА_2 має частку Учасників у статутному фонді у кількості 75 відсотків голосів, тобто має повноваження особисто вирішувати питання щодо відкликання та прийому на роботу директора, яке було ним дотримане на момент підписання вище вказаного трудового договору.

Згідно ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. 

          Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

          Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

          Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.   

           Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.   

Проаналізувавши об'єктивні дані, що вищевикладені в судовому рішенні, заснованих на представлених позивачем й досліджених судом доказах, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині звільнення за власним бажанням, внести відповідний запис у трудову книжку та стягнення заборгованості по заробітній платі.

          Під час проведення судового засідання позивач не наполягав на задоволенні вимог щодо виплати компенсації за невикористану відпустку у сумі 10 208,0 грн., тому як не може цю заборгованість та її розмір довести.

          Суд встановив, що позивачем не доведена вимога щодо виплати компенсації за невикористану відпустку у сумі 10 208,0 грн., тому вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 38, 47, 235 КЗпП України, ст.ст. 4-8, 11, 15, 110, ч.3 ст.208, ст.ст. 209, 212-215, 218, 223, 224, 233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська метисна компанія»про звільнення з посади та відшкодування заробітної плати задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальнісю «Одеська метисна компанія»в особі засновника ОСОБА_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1, за власним бажанням, відповідно до його заяви від 09.09.2010 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальнісю «Одеська метисна компанія»в особі засновника ОСОБА_2 внести відповідний запис у трудову книжку з подальшою її видачею на руки ОСОБА_1.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальнісю «Одеська метисна компанія»в особі засновника ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 82 828,00 грн.

В іншої частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду, щодо стягнення заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                             А.В. Науменко