Справа № 2-557/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  23.03.2011  року                                                                                                                 м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі   –головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі –Нікітенко А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці  Полтавської області цивільну справу  за позовом юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Ерсте Банк»звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки № 014/6212/3/15616від 19.05.2008 року, а саме: двокімнатну квартиру №10, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Чапаєва,71, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, встановити спосіб реалізації предмету іпотеки –квартири №10, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Чапаєва, 71,  шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, встановити початкову ціну для реалізації предмету іпотеки Договору іпотеки № 014/6212/3/15616 від 19.05.2008 року, а саме: квартири №10, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Чапаєва,71, на рівні ціни, яка буде встановлена суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження, кошти отримані від реалізації предмету іпотеки - квартири №10, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Чапаєва, 71, направити на погашення заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору з фізичною особою № 014/6212/3/156161 року від 19.05.2008 року, яка станом на 06.01.2011 р. складає 36 570,69 доларів США, що в перерахунку на гривню за курсом НБУ станом на 06 січня 2011 р. (1 долар США = 7,959 грн.) і становить 291 066 гривень 12 коп., в т. ч.: заборгованість за кредитом - 26 968,23 доларів США,  заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом - 7 040,291 доларів США пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту - 681,08 доларів США, пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків - 1 881,09 доларів США.

В подальшому позивач доповнив позовні вимоги та просив суд також виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що 19 травня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», яке перейменовано на ПАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір з фізичною особою № 014/6212/3/15616.

Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що кредитор, на положеннях та умовах цього Договору надає позичальнику кредит в сумі 28 000  доларів США, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 18 іракця 2018 року, із сплатою 14,5 % річних.

Пунктом 3.3 Кредитного договору визначено, що моментом (днем) надання кредиту вважається момент (день) зарахування першого траншу кредиту на поточний рахунок Позичальника.

Пунктом 3.2 Кредитного договору визначено, що: надання кредиту (траншів кредиту), може здійснюватись, на розсуд кредитора, з позичкового рахунку позичальника через його поточний рахунок, відкритий у кредитора, шляхом: видачі готівки через касу кредитора або перерахування, за дорученням позичальника, грошових коштів на рахунок фізичної особи-резидента, вказаний позичальником .

З метою виконання зобов'язань за кредитним договором позивач 19 травня 2008 року за заявою на видачу готівки № 6212/191102 підписаною відповідачем  видав відповідачу грошові кошти в сумі 28 000 доларів США з поточного рахунку відповідача.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.

Кредитним договором для відповідача ОСОБА_1 встановлений обов'язок щомісячно до 15 числа кожного місяця в порядку та на умовах встановлених договором проводити повернення кредиту частинами та сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом.

З фактичного платіжного календаря  та виписки по кредиту вбачається, що відповідач припинив виконання зобов'язань за Кредитним договором з січня 2009 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання за кредитним договором,  щодо щомісячної сплати відсотків за користування грошовими коштами та щомісячного часткового повернення суми кредиту - позивач отримав право вимагати від відповідача дострокового повернення всієї суми грошових коштів наданих в кредит.

Пунктом 9.1. Кредитного договору визначено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення..

Виходячи   з   вище   викладеного,   заборгованість   відповідача ОСОБА_1  перед   позивачем   за кредитним договором станом на 06.01.2011 р. складає 36 570,69 доларів США, що в перерахунку на гривню за курсом НБУ станом на 06 січня 2011 р. (1 долар США = 7,959 грн.) становить 291 0661  гривень 12 коп., в т. ч.: заборгованість за кредитом - 26 968,23 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом - 7 040,29 доларів  США, пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту - 681,08 доларів США пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків - 1 881,09 доларів США.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань відповідача по Кредитному договору, 19 травня 2008 року між позивачем, відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки № 014/6212/3/15616.

Обставинами справи, наведеними вище встановлено, що відповідач свої зобов'язання по Кредитному договору не виконує.

Пунктом 1.2. Договору іпотеки визначено, що: предметом іпотеки є нерухоме майно: двокімнатна квартира номер десять, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Чапаєва, будинок 71, загальною площею 34,1 кв. м., який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло  від 03 липня 1996 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради

Отже, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є майновими поручителями по Договору іпотеки, щодо забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по Кредитному договору.

На виконання вимог Закону України  «Про іпотеку»позивач 17.05.2010   року   надіслав   засобами   поштового   зв'язку   відповідачам повідомлення  - вимогу  про  порушення  основного  зобов'язання  і/або іпотечного договору від 17 травня 2010 року з вимогою про дострокове виконання зобов'язання по Кредитному договору в тридцятиденний строк та попередженням про те, що в разі невиконання повідомлення - вимоги № 258,  позивачем  буде розпочата процедура примусового звернення стягнення на предмет іпотеки. 11.11.2010 року вручив особисто під підпис ОСОБА_1  та надіслав засобами поштового зв'язку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 лист-вимогу.

Відповідачами вказані повідомлення були залишені без задоволення та відповідного реагування, тобто вимоги позивача викладені в ній не виконані, а відповідні попередження проігноровані.

У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань за Кредитним договором та Договором іпотеки Позивач у відповідності до чинного законодавства України отримав право звернутися до суду за захистом свого порушеного цивільного права та інтересу по Кредитному договору.

Належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи доведено, що ОСОБА_1 отримав від позивача грошові кошти в кредит в розмірі 28 000 доларів США, тому ОСОБА_1 зобов'язаний повернути позивачу суму заборгованості за Кредитним договором в доларах США.

Представник позивача до судового засідання не з»явився, направив до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутність та у випадку неявки відповідачів до судового засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі до судового засідання не з»явилися з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

19.05.2008 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/6212/3/15616 про надання останньому кредиту в сумі 28 000 доларів США  зі строком користування кредитними коштами до 18 травня 2018 року, із сплатою 14,5 % річних.

Згідно п.п. 1.2 кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється  позичальником щомісячно відповідно до Графіку платежів, наведеного в Додатку №1 цього договору.

Відповідно п.п. 3.1., 3.3. договору кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та  плати за користування; моментом (днем) надання кредиту вважається  момент (день) зарахування першого траншу кредиту на поточний рахунок позичальника.

Факт видачі кредиту підтверджується заявою  на  видачу готівки №6212/191102, згідно якої 19.05.2008 року  банк видав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 28 000 доларів США з поточного рахунку останнього.

Згідно п. 3.6 договору забезпеченням вказаного договору є квартира АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договром банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договром, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Відповідно п.5.1 кредитного договору позичальник зобов’язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора погашення траншів кредиту згідно з Графіком платежів, наведеним в додатку №1 до цього Договору, та остаточне погашення отриманого кредиту до 18 травня 2018 року на рахунок, зазначений в п.4.1. цього Договору,  щомісячно до 15 числа  кожного місяця, починаючи з  місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з Графіком платежів, наведеним в Додатку №1 до  цього Договору та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання  кредитних коштів на рахунок НОМЕР_1.

Згідно п. 5.6 цього договору позичальник зобов»язаний достроково  здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначене Договором у разі невиконання або неналежного виконання ним або третіми особами  умов Договору або договору застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, відмови від зміни умов цього Договору в порядку передбаченому ст.. 6.1. цього Договору, в інших випадках передбачених цим Договором або чинним законодавством України. Кошти мають бути поверненні протягом 30 днів з моменту надіслання Кредитором на адресу позичальника відповідного листа –повідомленні.

П.9.1 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позивальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом та це зокрема вбачається із фактичного платіжного календаря та виписки по кредиту №022103 –001, розрахунку заборгованості за кредитним договором  №014/6212/315616 від 19 травня 2008 року відповідач ОСОБА_1 припинив виконання зобов»язань, що випливають із  вказаного кредитного договору з січня 2009 року і станом на 06.01.2011 року заборгованість за кредитним договором складає 36 570, 69 доларів США, в тому числі заборгованість за кредитом –26 968, 23 долари США, заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом –7 040, 29 доларів США, пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту –681, 08 доларів США, пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків –1 881, 09 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов»язань, що випливають із кредитного договору №014/6212/315616 від 19 травня 2008 року, що укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 19.05.2008 року було укладеного договір іпотеки №014/6212/3/15616.

Відповідно до вказаного договору, він забезпечує вимоги позивача, що витікають із кредитного договору №014/6212/315616 від 19 травня 2008 року.

Ст..1 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1.1, 1.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання ОСОБА_1 своїх зобов»язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна –квартири АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .

Відповідно до п.п.3.1.4, 3.15 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов»язань за цим або кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.5 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації суми задовольнити у повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення. Достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в інших випадках, передбачених кредитним договором.

П.5.1 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення основного зобов»язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зокрема зазначається вимога про виконання  порушеного зобов»язання у не менш як тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки.

Згідно п.5.2. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку основного зобов»язання у випадку, коли зокрема у момент настання строку виконання зобов»язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки суми процентів, комісійної винагороди, сум неустойки.

Відповідно до ст..33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.  Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст..35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У зв»язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов»язань, що випливають із кредитного договору, позивачем 17.05.2010 року відповідачам було надіслано повідомлення –вимогу №258 про порушення основного зобов»язання з вимогою про дострокове виконання зобов»язання по кредитному договору в тридцятиденний строк та попередження про те, що у разі незадоволення у добровільному порядку зазначених у повідомлення вимог буде розпочато процедуру примусового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане повідомлення –вимога була отримана відповідачами, однак була залишена без задоволення та реагування.

11.11.2010 року позивачем на адресу відповідачів було повторно направлено лист –вимогу, в якій запропоновано у тридцятидений термін виконати порушене зобов»зання, повернути суму заборгованості за кредитним договором та попереджено про те, що у випадку невиконання протягом вказаного часу боргових зобов»язань банк буде вживати заходів щодо звернення стягнення на предмет застави.

Вказаний лист –вимога була отримана відповідачами, однак залишена без задоволення та реагування.

23.12.2010 року позивачем на адресу відповідачів було направлено лист –вимогу, в якій ставиться вимога про повернення у тридцятиденний строк у повному обсязі всієї суми заборгованості за кредитним договором та вимога про добровільне звільнення житлового приміщення у зв»язку з прийняттям кредитором рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаний лист –вимога була отримана відповідачами, однак залишена без задоволення та реагування, заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплачено.

Оскільки як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 припинив виконання зобов»язань, що випливають із  вказаного кредитного договору з січня 2009 року і станом на 06.01.2011 року заборгованість за кредитним договором складає 36 570, 69 доларів США, то суд приходить до висновку, що позивач набув права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи те, що позивач набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки, останнім додержано вимоги ст..35 Закону України «Про іпотеку»та п.5.1 договору іпотеки, щодо попередження іпотекодавців про початок звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення не предмет іпотеки є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст..40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст..109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи те, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, відповідачі є власниками предмету іпотеки, останні, в передбаченому законом порядку, попереджені позивачем про початок звернення стягнення на предмет іпотеки, предмет іпотеки придбаний не за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечене вказаною іпотекою, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виселення відповідачів із квартири и №10 в будинку №71 по вул..Чапаєва в м.Кременчуці є також законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені  судові  витрати, а тому враховуючи те, що позов підлягає задоволенню з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, ст. ст.526, 551, 553, 554, 559, 611,1050, 1054 ЦК України, ст..ст.1, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст..109 ЖК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк»в сумі 36 570, 69 доларів США за кредитним договором №014/6212/315616 від 19 травня 2008 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Ересте Банк» та ОСОБА_1 - звернути стягнення на предмет іпотеки –квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03 липня 1996 року, що видане Управлінням житлового комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, зареєстрованого КП «Кременчуцьке МБТІ»за №8867, в книзі 60 та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за р.№23170099 шляхом продажу предмету іпотеки -  квартири АДРЕСА_3 на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", із початковою ціною реалізації предмету іпотеки визначеної на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, у межах процедури виконавчого провадження і не нижчою за 90 відсотків її вартості, визначеної шляхом її оцінки.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»455 грн. сплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»455 грн. сплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»455 грн. сплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»455 грн. сплачених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: