Код суду 233                                         № 233/4752/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Орчелота А.В., за участю: секретаря Чернецької А.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув адміністративний матеріал, який надійшов з Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права згідно ст.ст.10,63Конституції України та ст.268КУпАП,

за ч.1 ст.130КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 – 15 серпня 2024 року о 16 годині 10 хвилин в Донецькій області, м. Костянтинівка, по проспекту Ломоносова, буд. 27 керував транспортним засобом «OPEL VIVARO» номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголя з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП.

В судовому засіданні:

було допитано: водія ОСОБА_1 , дослідженні письмові докази, а також відтворено додані до матеріалів відеозаписи події, яка мала місце: 15 серпня 2024 року о 16 годині 10 хвилин в Донецькій області, м. Костянтинівка, по проспекту Ломоносова, буд. 27.

Так, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні:

свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 15 серпня 2024 року він дійсно керував автомобілем «OPEL VIVARO» номерний знак  НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування працівник поліції повідомив його про те, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння та у зв`язку з цим повідомив його про необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він йому повідомив, що він не має можливості пройти огляд, оскільки він алкогольні напої не вживав та є хворим на діабет та у зв`язку з цим приймає ліки. Крім того, працівник поліції повідомив його про те, що автомобіль буде вилучений та поміщений на майданчик, та у зв`язку з цим йому будуть нараховані грошові кошти за зберігання транспортного засобу. Вважає дії працівників поліції неправомірними. Просив не позбавляти його водійських прав.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши та переглянувши відеозаписи зафіксовані події, дістаю наступних висновків.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №112489 від 15 серпня 2024 року, дані, відображені в якому, враховуючи положення ст.251КУпАП, є доказом, того, що водій ОСОБА_1 – 15 серпня 2024 року о 16 годині 10 хвилин в Донецькій області, м. Костянтинівка, по проспекту Ломоносова, буд. 27 керував транспортним засобом «OPEL VIVARO» номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголя з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП.

Отже, в протоколі зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (зі змінами та доповненнями, далі Інструкція), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст.256КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесені зміни, зокрема до ст.266КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

При цьому, логічне тлумачення положень ч.2 ст.266КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч.1 ст.130КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти, відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі підтверджений дослідженим судом відеозаписом, проведеним працівниками поліції, на якому зафіксовано як працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, на що він відповів відмовою.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я №1452/735 від 09.11.2015 року, приписами якої встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів.

Так, відповідно до Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголя з порожнини рота, почервоніння очей, про що зазначено поліцейським в протоколі та направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За такого, поліцейським обґрунтовано було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Так, з відеозапису вбачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 чітко відповів: «відмовляюсь». Після чого працівником поліції були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63Конституції України та ст.268КУпАП та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130КУпАП.

Дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відео-зйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку.

Крім того, слід звернути увагу, що на відеозаписі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, поводить себе агресивно, відмовляючись пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за встановленою законодавством процедурою, не посилається на обставини та причини, зокрема погіршений стан здоров`я, на чому наполягав ОСОБА_1 у судовому засіданні, що унеможливлюють проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, маючи реальну, дійсну можливість пройти огляд на стан сп`яніння.

Підтверджений матеріалами справи і факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема відеозаписом.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 15 серпня 2024 року о 16 годині 10 хвилин транспортним засобом підтверджений долученою до матеріалів справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2839886 від 15 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121КУпАП, відомостей, що вказана постанова ОСОБА_1 в установлений строк і порядок оскаржувалася та/або скасована, протягом усього часу розгляду справи суду не надано.

Доводи ОСОБА_1 , що з боку працівників поліції було здійснено психологічний тиск на нього не мають під собою підґрунтя та спростовуються матеріалами відеозапису, на якому факти здійснення тиску працівниками поліції на ОСОБА_1 відсутні, будь-яких інших доказів тиску на нього працівниками поліції, ОСОБА_1 не надав, тому такі доводи необхідно оцінювати критично. Відомостей про те, що він звертався з цього приводу до органів які здійснюють розслідування злочинів з боку правоохоронних органів суду не надано.

       Посилання ОСОБА_1 на те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 інкримінується саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан ….., алкогольного ….. сп`яніння……, що є порушенням п.2.5ПДР України та є одним із самостійних та складових порушень передбачених законодавцем в ч.1 ст.130КУпАП.

Приймаючи до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що документування на відео з бодікамери сфабриковані, а відтак не є належним відеодоказом, суддя зазначає таке.

Перевіряючи надані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №112489 від 15 серпня 2024 року докази - відеозаписи, на яких ґрунтується інкриміноване правопорушення, суддя вважає необхідним звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне:

«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».

Так, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Тобто, положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

При перегляді вказаних відеозаписів, судом встановлено, що досліджені відеозаписи є інформативними і на них зафіксовано керування транспортним засобом, його зупинка, а також відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі.

Крім того, хоча відеозапис з бодікамери працівника поліції є не безперервним, проте будь-якого підроблення, псування чи спотворення запису під час судового розгляду не виявлено. ОСОБА_1 не спростовує події, зафіксовані на відеозаписі та те, що під час події, яка міститься на відеозаписі присутній саме він, в той день та час, відповідно до обставин зазначених за фабулою протоколу.

До того ж, відеозапис не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Він узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Інші доводи суд відхиляє, вважає їх способом захисту та такими, що не є суттєвими і не мають своїм правовим наслідком визнання протоколу чи інших матеріалів справи недопустимими доказами.

За приписами ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       За ч.1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За пунктом 2.5ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ч.2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно приписів ст.245КУпАП - аналізуючи надані та досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши поясненнями осіб, які були допитані, відтворивши та переглянувши відеозаписи, приймаючи та оцінивши перелічені вище докази в їх сукупності, приходжу до переконання, що подія адміністративного правопорушення мала місце, а провина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення повністю доведена, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та категорична відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки за допомогою газоаналізатора так і у встановленому законом порядку у медичному закладі.

За вищенаведеним, вважаю, що підстав для звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не вбачається. Дії останнього та його пояснення, жодним чином не спростовують надані суду, особою уповноваженою на складання протоколу, докази, а посилання ОСОБА_1 на порушення процедури складання матеріалів по справі про адміністративне правопорушення, є неспроможними та загалом безпідставними, а тому розцінюються судом як самозахист ОСОБА_1 задля уникнення адміністративної відповідальності, оскільки проаналізувавши вищезазначені нормативно правові акти та вимоги діючого законодавства, достеменно вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №112489 від 15 серпня 2024 року складений відносно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали, відповідають вимогам вищенаведених Інструкцій та складені у відповідності із нормами передбаченими КУпАП.

Вина водія ОСОБА_1 у порушені п.2.5ПДР України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП, відповідно до ч.1 ст.251КУпАП та за приписами ст.252КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 , відеозаписами зафіксованої події поліцейськими, а також іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які, повною мірою були дослідженні в судовому засіданні у відповідності до ст.245КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи положення ч.1 ст.130КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, характер скоєного правопорушення, даних щодо особи ОСОБА_1 , вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде цілком відповідати обставинам справи, та, у свою чергу, сприятиме профілактиці даного виду правопорушень.

Згідно із ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

З урахуванням положень п.5 ст.4Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2% прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст.40-1,130 ч.1,283,284КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. 

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) – UA198999980313090149000005001, отримувач - Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ – 21081300, призначення платежу: протокол серії серії ЕПР1 №112489 від 15 серпня 2024 року.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на рахунок (IBAN) – UA438999980313151206000005692; отримувач коштів - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37967785; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податків);

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

       Суддя                                                                                А.В. Орчелота