Шевченківський районний суд м.Львова

Справа  № 2а-281/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді                     Єзерського Р.Б.

при секретарі                                Галоян К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про поновлення строку позовної давності, зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

19.01.2011 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова в якому просить поновити строк для звернення до суду та винести рішення, яким дії відповідача неправомірними по невиплаті в повному розмірі їй, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" зобов'язати відповідача провести на користь позивача донарахування і виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року, починаючи з 01.01.2010 року щомісячно донараховувати підвищення до пенсії у розмірі 30 %від мінімальної пенсії за віком, визначити розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного закону.

Позивач мотивує вимоги тим, що вона являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з 2006р. не виплачувалася в повному обсязі, а тому змушена звернутись до суду.

Позивач у судове засідання не з’явилась, проте у своїй позовній заяві просила про розгляд справи без її участі. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила покликаючись на письмові заперечення на позов, долучені до матеріалів справи.

          З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» .

          Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України  «Про Державний  бюджет  України на 2007 рік»   дія  вказаної статті  зупинена.

Проте, згідно рішення  Конституційного Суду України  від 09.07.07 р. № 6-рп  у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України  положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що  не відповідає  Конституції України   п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак, вимоги позивача  підлягають до задоволення – в частині  зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 %  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р. року по 31.12.07 р., з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

У відповідності до ст. 2 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно п. 2 порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п. 3 вищезгаданого порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім’ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Суд вважає, що встановлений статтею 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася із засобів масової інформації, після чого звернулася з позовом до суду. Відтак цей строк слід поновити.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового  задоволення.

          Керуючись ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч. 3 , 161 КАС України , ст. 152 ч. 2 Конституції України,  Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.07 р.  № 6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити строк звернення до суду. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова в частині невиплати в повному розмірі ОСОБА_1, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.08 року, з 01.01.09 року по 31.12.09 року, з 01.01.10 року по 31.12.2010 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.08 року, з 01.01.09 року по 31.12.09 року, з 01.01.10 року по 31.12.10 року з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни ", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя           ОСОБА_2

судді