Справа №: 398/4105/24

провадження №: 2/398/2567/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Москалик В.В.,

за участі секретаря судового засідання Тараненко А.Р.,

представника позивача - адвоката Ковальової Т.Ю.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальова Тетяна Юріївна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення відомостей про особу батька в актовий запис про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальова Т. Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення відомостей про особу батька в актовий запис про народження дитини.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 2006 року вони почали зустрічатися з ОСОБА_3 , шлюб між ними не укладався, проте вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю. 11.06.2008 ОСОБА_3 народила від позивача сина ОСОБА_4 . З огляду на неподання позивачем до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про своє батьківство, запис про батька дитини зроблений у порядку, встановленому ст. 135 СК України. Відповідачка вказала відомості про батька дитини ОСОБА_5 зі своїх слів, тому що вони боялися негативних наслідків, які можуть настати для відповідачки через вік позивача, якому на момент народження сина ОСОБА_4 було 15 років.

23.11.2010 ОСОБА_3 народила від позивача сина ОСОБА_6 , а 15.03.2014 - сина ОСОБА_7 , позивач зазначений у свідоцтвах про народження дітей батьком. Протягом всього часу підтримання фактичних шлюбних стосунків відповідачка не наполягала на здійсненні державної реєстрації шлюбу, наявні стосунки цілком влаштовували обидві сторони, не впливали на забезпечення інтересів дітей.

17.02.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_8 уклали шлюб.

Позивач в повному обсязі виконує свої батьківські обов`язки, утримує дітей, проживає разом зі своїми трьома дітьми та дружиною, діти люблять свого батька, знають, що вони одна дружня родина, що зумовлює необхідність визнання батьківства позивача за рішенням суду.

Посилаючись на положення ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 128, ст. 134 СК України, позивач просить задовольнити позовні вимоги та визнати його батьком його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні відомості про особу батька в актовий запис про народження дитини.

Ухвалою суду від 02.09.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено у підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.09.2024 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник третьої особи Олександрійського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі у судове засідання не з`явився, надавши письмову заву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши надані докази і матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції 02 липня 2008 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Олександрія Кіровоградської області народився ОСОБА_10 , про що в Книзі реєстрації народжень 02 липня 2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 445. Батьками вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (а.с. 7).

Також згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначеням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 17.01.2019 № 00021892899 дитина ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Олександрія Кіровоградської області, батько - ОСОБА_12 , матір - ОСОБА_8 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 8).

Відповідачка ОСОБА_8 визнала в судовому засіданні, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також у ОСОБА_2 та ОСОБА_13 народилися діти ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчать свідоцтва про народження, видані Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області 03.05.2024 повторно, серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с. 9, 10).

17.02.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, про що Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 17.02.2024 (а.с. 11).

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Управлінням дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради 01.08.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтвердили обставини, викладені в позові щодо початку відносин сторін з 2006 року, перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах станом на момент народження старшого сина ОСОБА_4 , те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виховують разом трьох дітей, а також факт того, що ОСОБА_4 називає позивача батьком, впевнений у його батьківстві, а позивач визнає його рідним сином з самого народження, піклується про нього, виховує, утримує матеріально.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_10 назвав своїм рідним батьком ОСОБА_2 , хоче змінити прізвище ОСОБА_18 на прізвище свого батька ОСОБА_19 , а також щоб він був по батькові ОСОБА_20 .

Відповідно до вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ч. 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнапються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Задовольняючи вимогу про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини суд виходить з такого.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

В статті 18 Конвенції про права дитини проголошено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Рівності прав і обов`язків батьків стосовно дітей необхідно дотримуватися незалежно від наявності або відсутності шлюбу між ними. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. ст. 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Отже, наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися.

За змістом ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Суд встановив, що на момент народження дитини ОСОБА_5 11 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 існували стосунки як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

Отже, від їх спільного проживання у ОСОБА_13 народився син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька якої у актовому записі про народження було зроблено за вказівкою матері на підставі ст.135 СК України.

Частиною 1 ст. 52 Конституції України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. На реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У п. п. 4, 5 постанови Пленуму ВСУ №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

В силу вимог ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 по справі № 591/6441/14-ц зазначено, що щодо предмета доказування у даній категорії справ, то Сімейний кодекс України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Викладеним вище обставинам відповідають правовідносини, які витікають із ст. 128 СК України, де зазначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно з ч. 4, п.п. 3-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У матеріалах справи наявні докази, які підтверджують спільне проживання позивача та відповідачки, ведення спільного господарства станом на момент та після народження сина ОСОБА_4 , а також докази, які свідчать, що позивач займається вихованням свого неповнолітнього сина, турбується та утримує його матеріально, бажає і у подальшому приймати участь у вихованні сина, матеріально забезпечувати.

Визнання позивача батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідає інтересам останнього, негативних наслідків для дитини суд не встановив.

В силу ст. 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Аналогічні положення містять і Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5.

Згідно з п. 2.13.1 вказаних Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Тобто, рішення суду про визнання батьківства є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану.

У зв`язку з визнанням позивача батьком неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачаються підстави зобов`язати Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 455 від 02 липня 2008 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянина України, та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_18 » на « ОСОБА_19 », по батькові дитини з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_20 », ім`я дитини залишити без змін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання батьківства та внесення відомостей про особу батька до актового запису про народження дитини є законними та обґрунтованими, встановлені судом обставини і надані позивачем відомості свідчать про походження дитини ОСОБА_10 від позивача ОСОБА_2 , отже, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 268, 282, 289 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення відомостей про особу батька в актовий запис про народження дитини - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Зобов`язати Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до актового запису № 455 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внести зміни у відомості про батька дитини, виключивши відомості про ОСОБА_11 , як батька дитини, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_18 » на « ОСОБА_19 », по батькові дитини з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_20 », ім`я дитини « ОСОБА_4 » - залишити без змін.

Видати нове свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.10.2024.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК