Справа № 2-76/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року                                                                                          м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 18 м2, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, буд. 135.

Представник позивача в судовому засіданні, доповнивши позовні вимоги просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, стягнути з відповідача на користь позивача понесені ПАТ "Укрсоцбанк" судові витрати, а, також, витрати, пов’язані з викликом відповідача в судове засідання в сумі 65 грн. позовні вимоги підтримав повністю за обставин викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні, яке відбулось 28 січня 2011 року відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги, пред’явлені до неї, визнала частково, не заперечила проти наявності у неї перед відповідачем заборгованості по сплаті кредиту та нарахованих відсотків. Вказала, що внаслідок скрутного матеріального становища, яке пов’язане з коливанням курсу долара відносно української гривні, її матеріальне становище значно погіршилось, оскільки різниця в курсах валют на день отримання нею кредиту та в даний час досить суттєва, що призвело до утворення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків за його користування. Крім того, суду пояснила що звернулася з письмовою заявою до банку про реструктуризацію існуючої заборгованості та відстрочку сплати відсотків. Зазначила, що якщо банк піде їй назустріч, вона в повному обсязі зможе погасити існуючу заборгованість.

Однак, в судові засідання, призначені на 01 березня 2011 року та 24 березня 2011 року відповідач не з’явилась. До початку судового засідання, яке відбулось 01 березня 2011 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з її перебуванням на лікарняному, однак неявку ОСОБА_2 у вказане судове засідання суд розцінює, як неявку з неповажної причини, оскільки останньою не було надано до вказаної заяви жодного доказу її перебування на лікарняному (листка непрацездатності). В судове засідання, яке відбулось 24 березня 2011 року відповідач не з’явилась з невідомих суду причини, однак про час та місце розгляду справи повідомлялась заздалегідь та у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу позову не надала. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, надані в судовому засіданні 28 січня 2011 року, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 09 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_2 було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 159Д (далі –договір), відповідно до якого відповідач отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, окремими частинами –траншами, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 38300 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, з погашенням траншів до 20-го числа кожного місяця, починаючи з серпня 2008 року рівними частинами в розмірі 327,35 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 08.04.2018 року.

Додатковою угодою № 2 від 20.05.2009 року до договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 159Д, змінено графік погашення траншів кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Зобов’язання позивача за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 159Д були виконані у повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки № 737-012 від 09.04.2008 року, № 737-001 від 15.04.2008 року та № 39-035 від 18.06.2008 року.

Разом з тим, у відповідності до умов договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 159Д відповідач зобов’язалась, відповідно до п. 3.3.7. сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 1.1.1, 2.4., 2.10. та, у відповідності до п. 3.3.8. своєчасно та в повному обсязі погашати транші кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1. договору.

Крім того, п. 2.4.5. договору визначено, що сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого кредиту не пізніше 20-го числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, всупереч зазначеним нормам Цивільного кодексу України та умовам договору відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання в частині своєчасності та повноти сплати кредиту та процентів. Так, відповідно до оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості, судом встановлено, що 02 лютого 2009 року відповідачем востаннє було здійснено оплату заборгованості по кредиту, прострочених нарахованих процентів.

Відповідно до п. 3.2.3.1. договору, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій, у разі затримання відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 3.3.14. відповідач зобов’язаний протягом 30 календарних днів від дати отримання письмового повідомлення позивача про невиконання вимог договору, достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти, а також можливі штрафні санкції (пеню, штраф).

Невиконання відповідачем умов договору призвело до того, що позивачем 19 травня 2010 року було надіслано ОСОБА_2 лист № 02-06/260 з вимогою повернути в повному обсязі кредит, проценти за фактичний час використання кредитними коштами та нараховані штрафні санкції, однак вимоги вказаного листа відповідачем проігноровано, погашення кредиту та процентів не виконано.

Внаслідок чого, відповідно до п. 4.1. договору, відповідачу ОСОБА_2 (у разі прострочення відповідачем строків повернення кредиту, а також сплати процентів, комісій, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у цей період) була нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1475 грн. 59 коп. та пеня за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 5151 грн. 78 коп., а всього 6627 грн. 37 коп.

Крім того, згідно п. 4.2. договору, у разі порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2.-3.3.5., 3.3.7.-3.3.17. договору, відповідач зобов’язалась сплатити штраф у розмірі 3 % відсотків від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожен випадок, на підставі чого їй було нараховано штрафні санкції в розмірі 2514,34 доларів США.

Отже, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 44419,94 доларів США та складається з наступного: заборгованості за кредитом в розмірі 36335,90 доларів США, заборгованості за процентами в розмірі 5569,70 доларів США та пені в розмірі 6627 грн. 37 коп.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 159Д-1/10Д-1 від 20.04.2008 року (далі –Договір іпотеки), який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано за номером - 1028. Предметом іпотеки є нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 18 м2, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, буд. 135.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.4. Договору іпотеки, ОСОБА_2 передала в іпотеку позивачу нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 18 м2, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, буд. 13.

Крім того, відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки, іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги позивача щодо відшкодування витрат, пов’язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Згідно умов Договору іпотеки позивач (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов’язань, передбачених договором, в один із способів, передбачених п. 4.5 Договору іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Згідно ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у рішенні суду про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в тому числі зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження та початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Оскільки в судовому засіданні представником позивач не наведено вагомих підстав та доводів, які б вказували на переважне право укладення від імені відповідача договору-купівлі продажу на спірну квартиру та надання йому усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, то суд дійшов до висновку, що необхідно здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, з початковою ціною продажу предмета іпотеки 410060 грн. (за іпотечною вартістю, відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки № 159Д-1/10Д-1 від 20.04.2008 року).

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а отже з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов’язані з викликом відповідачів до суду.

На підставі викладеного, Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 898-IV від 05.06.2003 року, Закону України "Про іпотеку" № 1255-IV від 18.11.2003 року, ст.ст. 525, 526, 589, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволити повністю.

Звернути стягнення на Предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху, загальною площею 18,0 (Вісімнадцять цілих) метрів квадратних, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, будинок № 135, реєстраційний номер об'єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 8937708 для задоволення грошових вимог ПАТ „Укрсоцбанк” за договором кредиту № 159 Д від 09.04.2008 року в сумі 357100,70 (триста п'ятдесят сім тисяч сто) гривень 70 копійок шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 410 060,00 (чотириста десять тисяч шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” понесені ним судові витрати по справі, а саме 1700 (одна тисяча сімсот) гривень судового збору, 120 (сто двадцять) гривень витрат на ІТЗ судового процесу та 65 (шістдесят п’ять) гривень витрат на розміщення в пресі оголошення про виклик в судове засіданні відповідача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2011 року.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  ОСОБА_4