№2- 289/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Своринь Ю.Г., Глібко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Закритого акціонерного товариства „Трансмаш” Супліченко Костянтина Володимировича про захист честі гідності , ділової репутації та відшкодування моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача і просить постановити рішення , яким визнати недостовірною, поширену в скаргах головою правління ЗАТ „Трансмаш” Супліченко К.В. від 18.05.2006 року на адресу Міністерства економіки України та від 09.07.2007 року на адресу Державного департаменту з питань банкрутства , Міністерства економіки України , наступного змісту :
· “09.07.2007 року ми отримали від Запорізьського областного відділу з питань банкрутства за особистим підписом начальника відділу ОСОБА_1 лист №588 від 27.06.2007 року в якому йдеться відверта дурня і ми змушені повірити в найгірший стан здоров”я та дієздатність пані ОСОБА_1”;
· „Розжуємо детально для хворої пані ОСОБА_1 ”;
· “Також просимо створити комісію та провести службове розслідування з приводу неадекватної поведінки , повного ігнорування своїми службовими обов”язками які привели до приховування злочинів пані ОСОБА_1 з обов”язковим наданням нам копії диплома про освіту та копії медичної довідки про дієздатність від психіатра , яку вона має отримувати щорічно .”
· „Здається пані ОСОБА_1 треба звільнити бо вона недієздатна або надати копію диплома про її освіту та копію медичної довідки про дієздатність від психіатра , яку вона має отримувати щорічно . тільки так вона може спростувати своє безглуздя та наше припущення про її хворобу та досвід”.
Крім визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації , позивач просив стягнути з відповідача 20 000 грн. 00 коп. моральної шкоди , яка завдана позивачу пошеренням саме зазначеної негативної та образливої за формою інформації.
В судовому засіданні позивач , представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі , посилаючись на обставини викладені в позові .
Відповідач , представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали , посилаючись на те , що відповідачем розповсюджено інформацію , яка є оціночними судженнями відповідача , спірна інформація та судження підтверджується доказами , наданими відповідачем , тому просили в задоволенні позову відмовити . Вважають свої судження , мислення та розуміння не образливими , в письмових запереченнях на позов проаналізували дії та відповіді позивача.
Суд , вислухавши пояснення представників сторін , допитавши свідка, вивчивши письмові докази , приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено , що позивач ОСОБА_1 є державним службовцем , займає посаду начальника Запорізькогообласного відділу з питань банкруцтва , який в свою чергу є територіальним органом Державного Департаменту з питань банкруцтва і підпорядкований міністерству екноміки України . На посаду позивач призначена в листопаді 2005 року за накзом Міністрества економіки України , пройшла відповідний конкурсний відбір .
Зазначені обставини в судовому засіданні не спростовувались сторонами .
18.05.2006 року та 09.07.2007 року відповідачем до Міністерства економіки України та до Державного департаменту з питань банкрутства були надіслані скарги на результати позапланових перевірок арбітражного керуючого ОСОБА_2 , які були проведені Запорізьським обласним відділом з питань банкрутства , в яких була розповсюджена спірна інформація , щодо особи позивача .
Зазначені обставини не заперечуються сторонами , відповідачем , представниками відповідача не заперечувалось, що спірна інформація безпосередньо була розповсюджена самим відповідачем в підписаних та надісланих ним скаргах від 18.05.2006 року та від 09.07.2007 року .
Таким чином , судом встановлено , що за інформацію , розповсюджену відповідачем у письмових скаргах на адреси Міністерства економіки України та Державного департаменту з питань банкрутства, відповідальність має нести відповідач, при недоведені її правдивості .
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст. 270 ЦК України фізична особа має право на повагу до гідності та честі , недоторканість її ділової репутації , на інформацію та інші особисті немайнові права , які можуть їй належати . Особисті немайнові права фізичної особи захищаються відповідно до глави 20 Цивільного кодексу.
Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа , особисті немайнові права якої порушено , має право на спростування недостовірної інформації у такий же спосіб , у який вона була поширена та спростування здійснюється незалежно від вини особи , яка її поширила .
Крім того, негативна інформація , поширена про особу , вважається недостовірною , якщо особа , яка її поширила , не доведе протилежного.
Згідно ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростування недостовірної інформації про себе , а також право на відшкодування матеріальної шкоди , завданої поширенням недостовірної інформації .
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не надано суду доказів , що оспорювана позивачем інформація є достовірною і підтверджується належними доказами .
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що вищезазначені спірні відомості , відносяться до таких , що не відповідають дійсності , оскільки викладені в стверджувальній формі про фаховий досвід , роботу та вчинки нібито позивача , при цьому відсутні належні докази , які б підтвердили , що такі дії , вчинки позивача , були дійсно вчинені позивачем, тому суд вважає , що поширені відповідачем відомості підлягають спростуванню, оскільки не доведена їх правдивість .
Згідно ст. 200 ЦК України , інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі , при цьому суб”єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушення його права .
Посилання представника відповідача на те, що викладена інформація є оціночними судженнями відповідача , судом не може бути прийнятими , оскільки спірна інформація не має ознак оціночних суджень , викладена стверджувально , розповсюджена відповідачами широкому невизначеному колу службовців та має форму , яка принижує честь , гідність , ділову репутацію позивача , як державного службовця .
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав та полягає зокрема у приниженні честі , гідності , а також ділової репутації фізичної особи .
Приймаючі до уваги , що при розгляді заявлених вимог позивача, судом встановлено приниження честі , гідності , ділової репутації позивача , як фізичної особи , саме розповсюдженою інформацією відповідачем в листах до керівних органів позивача , суд приходить до висновку , що пред”явлені вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000 грн. 00 коп. на висунутих ним підставах є обгрунтованими і підлягають частковому задоволенню в розмірі 2000 грн. 00 коп. .
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 34, 68 Конституції України , ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини , ст.ст. 23, 201, 270, 277, 297, 299 ЦК України , Законом України “Про інформацію “, ст. ст. 10, 60, 131, 140, 174 , 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови правління Закритого акціонерного товариства „Трансмаш” Супліченко Костянтина Володимировича про захист честі гідності , ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково .
Визнати недостовірною негативну інформацію , поширену в скаргах головою правління ЗАТ „Трансмаш” Супліченко Костянтином Володимировичем від 18.05.2006 року на адресу Міністерства економіки України та від 09.07.2007 року на адресу Державного департаменту з питань банкрутства , Міністерства економіки України , наступного змісту :
· “09.07.2007 року ми отримали від Запорізьського областного відділу з питань банкрутства за особистим підписом начальника відділу ОСОБА_1 лист №588 від 27.06.2007 року в якому йдеться відверта дурня і ми змушені повірити в найгірший стан здоров”я та дієздатність пані ОСОБА_1”;
· „Розжуємо детально для хворої пані ОСОБА_1 ”;
· “Також просимо створити комісію та провести службове розслідування з приводу неадекватної поведінки , повного ігнорування своїми службовими обов”язками які привели до приховування злочинів пані ОСОБА_1 з обов”язковим наданням нам копії диплома про освіту та копії медичної довідки про дієздатність від психіатра , яку вона має отримувати щорічно .”
Зобов”язати Супліченко Костянтина Володимировича в місячний термін після набрання рішення суду законної сили спростувати зазначену недостовірну образливу інформацію .
Стягнути з Супліченко Костянтина Володимировича на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн. 00 коп. .
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
СУДДЯ: