Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №  1-120/11

ВИРОК

Іменем    України

20 квітня 2011 року.                                         Шепетівський міськрайонний суд

                                                            Хмельницької області в складі:

головуючого судді                    Березюка О.Г.

при секретарі                              Панасюк Н.П.

з участю прокурорів                    Піонтковського В.О.

 ОСОБА_1

адвоката                               ОСОБА_2,

потерпілої                              ОСОБА_3,

представника потерпілої          ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка Хмельницької області справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого в порядку ст.88 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 19 січня 2001 року близько 5 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ –2108», державний номер НОМЕР_1, рухаючись в темну пору доби під час зі сторони м.Полонне в напрямку м. Шепетівка по вул. Леніна в с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області, неподалік будинку №110, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 11.2, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 13.1, 13.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не здійснив заходів до зупинки автомобіля, не переконався в безпечності маневру, виїхав на праве по ходу руху узбіччя, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6

В результаті невиконання ОСОБА_5 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_6  отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №18 від 07.02.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, що призвели до смерті.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що 19 січня 2011 року близько 5 години 30 хвилин, він повертався з м. Полонного в м. Шепетівка та в цей час в’їхав с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області. В той час була темна пора доби, дорога не освітлювалась, був густий туман. Йому на зустріч рухався мікроавтобус із увімкненим ближнім світлом фар. На відстані близько 30 метрів його почало засліплювати світло фар мікроавтобуса і він прийняв вправо та виїхав на узбіччя, оскільки йому здалося, що зустрічний автомобіль виїхав на його смугу руху. Після роз’їзду з автомобілем, він побачив людину, яка рухалась в попутному напрямку і була одягнута в темний одяг. Йому здалось, що людина почала рухатись ліворуч і він натиснув на гальма та прийняв ще праворуч на узбіччя. Оскільки відстань від автомобіля до пішохода була незначною, тому він не міг уникнути наїзду на пішохода. Після наїзду на пішохода, він побачив, що на дорозі лежить жінка похилого віку і одразу ж викликав працівників швидкої допомоги та міліції.

Крім показань самого ОСОБА_5, його вина в скоєнні описаних вище злочинах, підтверджується і іншими, перевіреними судом доказами.

Допитана по справі потерпіла ОСОБА_3 показала, що 19.01.2011 року зранку вона прийшла до церкви в с.Судилків Шепетівського району, куди мала прийти її мати ОСОБА_6 Оскільки її матері в церкві не було, то вона попросила ОСОБА_7 поїхати додому до матері та привезти її. По дорозі по вул.Леніна в с.Судилків вона побачила що сталась дорожньо-транспортна пригода і на дорозі лежить тіло людини. В подальшому вона дізналась, що це тіло ї матері. На місці пригоди були працівники міліції та водій автомобіля. Також, вона пояснила, що ОСОБА_5 відшкодував заподіяні збитки, матеріальних претензій донього вона не має, цивільний позов заявляти не буде.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №18 від 07.02.2011 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які виникли від дії тупих твердих предметів якими могли бути виступаючі частини кузова легкового автомобіля, що рухався, з послідуючим відкиданням тіла на тупе тверде покриття дороги, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, що призвели до смерті. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок тупої поєднаної травми голови, грудної клітки та нижніх кінцівок, яка супроводжувалась травматичним шоком.

Відповідно до висновку авто-технічної експертизи №50А від 10.03.2011 року, технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_6 забезпечувалась виконання водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 10.1, 11.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, в тому числі потерпіла, визнали недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, (при цьому цивільний позов потерпіла пред’явити відмовилась) з’ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності цих позицій, а також їм роз’яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Аналізуючи всі дані, суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає –щире каятя, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

          Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд знаходить за необхідне виключити в обвинувачення обставину, що обтяжує покарання тяжкі наслідки, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою.

Суд враховує, що ОСОБА_5 є несудимим в силу ст. 88 КПК України, тяжкий злочин вчинив з необережності, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і приходить до висновку, що  виправлення та перевиховання підсудного можливе шляхом ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе без відбування покарання і він на підставі ст.75 КК України, може бути звільнений від його відбування з випробуванням.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

          Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_5, до набрання вироком чинності, залишити попередню –підписку про невиїзд.

          Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати по справі (отримувач платежу –НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області, розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013 в управлінні Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу “за дослідження №12”) в сумі 450грн. 24коп.

Речовий доказ автомобіль «ВАЗ –2108», д.н. НОМЕР_1 –повернути ОСОБА_5

На вирок суду може бути подана апеляція до  Апеляційного суду Хмельницької області протягом п’ятнадцяти  діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Шепетівський міськрайонний суд.   

                    Суддя: