АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-346/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 57 Задорожній В.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О.В.,

суддівМіщенка С.В., Бабенка В.М.,

при секретаріШульзі Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду  Черкаської області  від 14 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6. до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Драбівської районної державної адміністрації про зобов’язання особи змінити реєстрацію місця проживання, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про зобов’язання особи змінити реєстрацію місця проживання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_8, мотивуючи тим, що відповідно до договору дарування від 14 березня 2001 року, він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, де зареєстроване місце проживання його   неповнолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          У 2007 році шлюб між сторонами було розірвано, після чого відповідачка разом  із дитиною змінили місце свого проживання. ОСОБА_7 зареєструвалась за місцем знаходження придбаної нею квартири в кредит, а реєстрація дитини залишилася за адресою позивача.           Він особисто утримує квартиру, оплачує комунальні послуги та аліменти на доньку в установленому судом порядку. А  факт реєстрації дочки в  квартирі порушує його право вільно розпоряджатися своєю власністю, постільки він при наявності зареєстрованої в його квартирі неповнолітньої дитини не може її продати чи іншим чином вільно розпорядитися як своєю власністю.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Драбівської районної державної адміністрації –  відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням , ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи   та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог . При цьому апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд не врахував можливості реєстрації неповнолітньої дочки за місцем її фактичного проживання  - у матері з якою вона проживає після його розлучення з ОСОБА_7 А також не звернув увагу на його матеріальний стан та необхідність нести додаткові витрати на утримання квартири у зв’язку з реєстрацією  там дочки, що фактично в ній не проживає.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так, розглядаючи справу , суд  правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, що регулюють питання реєстрації неповнолітньої дитини. При цьому колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апелянта не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. А суд , ухвалюючи оскаржуване рішення   дійшов до правильного  висновку про неможливість задоволення даного позову, враховуючи інтереси неповнолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка будучи зареєстрованою за адресою проживання її батька ОСОБА_6 гарантовано забезпечена житлом у разі можливого звернення стягнення на квартиру її матері ОСОБА_7 , яка є предметом іпотеки і знаходиться під забороною. А посилання позивача на порушення його права власності у зв’язку з тим, що у вказаній квартирі зареєстрована його ж дочка, реєстрація якої робить неможливим здійснити її відчудження ,-  є безпідставні, оскільки відповідно до ч.2 ст.176 СК України права батьків та дітей на користування житлом , яке є власністю когось із них, встановлюється законом. А ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що неповнолітні члени сім’ї власника квартири мають право користуватися  житловим приміщенням нарівні з власником  і при цьому відповідно до ч.2 ст.156 ЖК України на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. При цьому посилання апелянта на ту обставину, що його неповнолітня дитина фактично проживає з матір’ю за рішенням суду - не знаходить свого підтвердження, оскільки такого рішення судом не виносилося , а  питання про місце проживання дитини  було вирішено батьками за спільною згодою в порядку ч.1 ст.160 СК України.

Крім  того позивач в даному позові обрав не передбачений законом спосіб захисту його прав, оскільки ці вимоги не сумісні з правами і обов’язками, що покладені на батька дитини чинним законодавством.Враховуючи ту обставину, що відповідно до ст.154 СК України   батькам надано право звернутися до суду за захистом  з метою забезпечення захисту прав   та інтересів дитини , а не навпаки. При цьому посилання апелянта на обмеження його прав спілкування з дитиною з боку відповідача не стосується розгляду даної справи і , якщо навіть такі факти малися - це не може  бути підставою для покладення зобов’язання на матір дитини зняти її з реєстрації в квартирі  її ж батька.

Отже враховуючи викладене, а також те, що  відповідно до ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. І , що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань -  оскаржуване рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду  Черкаської області  від 14 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6. до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Драбівської районної державної адміністрації про зобов’язання особи змінити реєстрацію місця проживання  - відхилити.

Рішення   Драбівського районного суду  Черкаської області  від 14 грудня 2010 року   - залишити без змін .

 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.     

Головуючий :

          Судді :