АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-860/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1. Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.
суддівМагди Л.Ф., Трюхана Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління ПФУ в Смілянському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення строку на звернення до суду, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення строку на звернення до суду .
Свої вимоги мотивувала тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просила відновити пропущений строк для звернення до суду та стягнути з відповідача недоплачену їй соціальної допомогу як дитині війни за період з 2006р. по 2008р і зобов’язати відповідача здійснювати їй 30% надбавку як дитині війни на майбутнє .
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з управління ПФУ у Смілянському районі на користь ОСОБА_5 невиплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 20% за період з 01 липня 2008 року по 01 січня 2009 року в сумі 588грн.
В решті позовних вимог суд відмовив.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі просить рішення суду частково скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог повністю, так як вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим та винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки позивачу сплачувалися кошти в межах фінансування, що отримувалося з бюджету в межах, що був визначений законом.
Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання , в судове засідання не з’явились , а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія прохидить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
У судовому засіданні встановлено, що позивач підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені у цей Закон зміни , якими обмежувалися дані виплати, п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року , - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому в період з дня винесення Конституційним Судом вказаних рішень, тобто з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, - відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, - був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи управління пенсійного фонду щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Отже в цій частині суд прийшов до правильного висновку про допущення відповідачем прав позивача на отримання підвищення до пенсії як дитині війни в межах річного строку з дати звернення до суду .
Разом з тим, судом першої інстанції помилково здійснено стягнення на користь ОСОБА_5 з управління ПФУ у Смілянському районі надбавку до пенсії дитині війни у конкретно визначеній сумі 588грн..Оскільки згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України , адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. При цьому , установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції повинен був визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, оскільки стягнення коштів не є належним засобом захисту порушеного права позивача .
Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, однак при цьому суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи . Тому, в даному випадку, хоч апелянт і не порушує питання про неправильність постанови суду в цій частині , суд апеляційної інстанції, встановивши вказане порушення ,вважає, що в цій частині постанова підлягає зміні.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 195, 197 , 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління ПФУ в Смілянському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення строку на звернення до суду задовольнити частково.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2009 року по справі в частині стягнення з управління ПФУ у Смілянському районі на користь ОСОБА_5 невиплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 20% за період з 01 липня 2008 року по 01 січня 2009 року в сумі 588грн. – змінити .
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області по невиконанню з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в частині нарахування та виплаті позивачеві підвищення до пенсії у розмірі меншому від 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням виплат, які було проведено за цей період часу.
В іншій частині рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2009 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :