АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-543/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 57 Харченко Л.Г.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          31 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В.

суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.

при секретаріКривденко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку землекористування, -

в с т а н о в и л а :

20 січня 2010 року ОСОБА_6 звернулась до Смілянського міськрайсуду з позовом до ОСОБА_7 про встановлення порядку землекористування. Посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ №288187 від 09.11.2007 року, вона є власником 7/12 частин будинковолодіння АДРЕСА_1. Інші 5/12 частин цього ж будинковолодіння належать відповідачу по справі.

Загальна площа земельної ділянки призначеної для обслуговування даного будинковолодіння становить 1007 кв.м. та перебуває в спільному користуванні співвласників, але без її реального розподілу, з цього приводу іноді виникали непорозуміння щодо порядку користування даною земельною ділянкою.

Актом спеціалізованого підприємства «Зеніт-ВВ» від 12 лютого 2008 року , про  розподіл земельної ділянки, що перебуває у спільній  власності, було встановлено можливий порядок розподілу земельної ділянки між власниками даного будинковолодінням. Але відповідач відмовилась підписувати даний акт не мотивуючи свою відмову.

Позивачка  просила суд встановити між співвласниками даного будинковолодіння порядок землекористування земельними ділянками   та  стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 грудня 2010 року позов задоволення частково

Виділено в користування ОСОБА_6 по варіанту № 1 – 7/12 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 519,2 кв.м. згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 5 листопада 2010 року в межах зафарбованих на схемі червоним кольором.

Виділено в користуванні ОСОБА_7 по варіанту № 1 – 5/12 частин земельної ділянки за   адресою АДРЕСА_1, площею 351,4 кв.м. згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 5 листопада 2010 року в межах зафарбованих на схемі зеленим кольором.

Земельну ділянку площею 136,4 кв.м. , зафарбовану у схемі синім кольором, залишено у спільному користуванні сторін.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 – 1 373 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення судових витрат,  ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити  ,  стягнувши з відповідача 3637грн.,42коп.судових витрат,  посилаюсь на те, що рішення суду є незаконним, а  висновки суду викладені у рішенні , протирічить фактичним обставинам справи. Зокрема апелянт зазначає, що суд безпідставно зменшив   суму стягнутих з відповідача на її користь судових витрат. Оскільки з вини відповідача вона ініціювала судовий позов , сплативши 17грн. витрат на оплату судового збору та 74грн. витрат на забезпечення ІТЗ судового процесу. А через небажання ОСОБА_7 вирішити земельний спір шляхом укладення мирової угоди, вона вимушена була оплачувати проведення експертизи в розмірі 2591грн. 92коп. та в ході судового розгляду понесла 1000грн. витрат на оплату правової допомоги, про що надала суду першої інстанції відповідні докази. А всього понесла витрат на суму 3682грн.,92коп., але суд стягнув на її користь з цих витрат лише 1373грн. , з яких 773грн. витрати на проведення експертизи та 600грн. витрати на  правову допомогу, безпідставно зменшивши їх розмір на 2264,42грн., хоча її позов був задоволений повністю і відповідно до вимог ст.88 ЦПК України відповідач має відшкодувати їй всі понесені витрати на розгляд справи..

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Так, оскільки суд фактично задовольнив вимоги позивача ОСОБА_6 повністю , а не частково, як це було зазначено в рішенні,  то відповідно до вимог ст.88 ЦПК України відповідач має відшкодувати їй всі підтверджені   витрати, які вона посла у зв’язку з  розглядом справи. Але суд першої інстанції не врахував цієї процесуальної норми і безпідставно зменшив розмір судових витрат, що підлягають до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6

Зокрема  з матеріалів справи вбачається і цього не заперечувала відповідач, що позивачкою було сплачено за проведення експертиз 735,36грн. ( а.с.27) та 1546,56грн. ( а.с. 78) . Також підлягають до стягнення 600грн. витрат на правову допомогу ( а.с. 77) і сплачені позивачем 08грн. 50коп. витрат на оплату судового збору і 37грн. витрат на забезпечення ІТЗ судового процесу ( а.с.1-2) , оскільки в справу наявні докази, що підтверджують їх понесення позивачем . А всього  2927,42грн. , які належить стягнути з відповідача ОСОБА_7 в повному обсязі. Хоча суд помилково стягнув 1373грн. , тобто менше на 1554,42 грн.  У зв’язку з чим   визначений розмір судових витрат , які належить стягнути з відповідача, належить  змінити з 1373грн. на 2927,42 .

Водночас  визначаючи розмір присуджених  витрат  на надання юридичної допомоги суд правильно встановив їх розмір в сумі 600грн., а не 1000грн., на якій наполягав позивач, оскільки відповідно до квитанції на оплату юридичних послуг  було сплачено адвокату ОСОБА_8  саме 600грн., при цьому інших доказів, які підтверджували сплату більшої суми позивач та її представник ні суду першої інстанції , ні при розгляді справи в апеляційному суді- не надали, тому в цій частині вимоги апеляційної скарги є безпідставними, а рішення відповідає обставинам справи та наявним доказам.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

в и р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку землекористування - задовольнити  частково.

Рішення  Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку землекористування - змінити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 2927,42 грн. судових витрат.

У решті рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку землекористування   залишити без змін .

 Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :