АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1518/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.2 Діденко Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоХрапка В.Д.
суддівБондаренка С.І., Новікова О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними зобов’язання провести перерахунок пенсії,-
в с т а н о в и л а :
В липні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними зобов’язання провести перерахунок пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов’язаного з роботами в зоні відчуження ЧАЕС, а тому відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання пенсії у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та право на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Але розміри призначених і виплачених йому пенсій не відповідають розмірам передбаченими цим Законом, а тому позивач просив визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і виплачувати її з 01.11.2006 року.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області ОСОБА_5 у перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.11.2006 року по 16.11.2009 року.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити ОСОБА_5 за період з 01.11.2006 року по 16.11.2009 року державну пенсію по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачеві за вказаний період.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити ОСОБА_5 за період з 01.11.2006 року по 16.11.2009 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачеві за вказаний період.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно та не об’єктивно з’ясовано обставини справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, не подавали клопотань про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги позивача за період з 01.11.2006 року по 16.11.2009 року, суд першої інстанції виходив з того , що позивач має право на отримання пенсії та додаткової пенсії виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається , що позивач є інвалідом третьої групи з захворювання повязаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відноситься до 1 категорії осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується довідкою МСЕК та посвідченням.
Відповідно до частини 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції діючої в 2006-2007 році в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст..50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції яка діяла в 2006-2007 роках, особам віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі інвалідам 3 групи 50% мінімальної пенсії за віком.
В розмірах передбачених законом в даний період відповідач ,як орган якому делеговано повноваження , щодо здійснення таких виплат , не проводив ,але для захисту порушеного права за вказаний період , позивачем пропущений строк звернення до суду , оскільки до суду позивач звернувся 21.07.2009 року, на застосуванні наслідків пропуску відповідач наполягав , що вбачається з поданого останнім заперечення ,а тому з цих підстав не підлягають задоволенню вимоги за 2006-2007 роки.
28.12.2007 року частину 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було змінено підпунктом 15 п.28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та викладено в наступній редакції «у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів , щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою , не може бути нищим для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 3 групі інвалідності -180 процентів прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність» , а ст.50 змінено підпунктом 12 п.28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» і викладено в наступній редакції «особам віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі інвалідам 3 групи-15% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність».
Рішенням Коституційного Суду України від 22.05.2008 року підпункти 12,15 п.28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнаний неконституційним.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
В 2009 році діяла редакція частини 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком та редакція ст..50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно якої особам віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі інвалідам 3 групи 50% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином за період з 22.05.2008 року по 16.11.2009 року (день ухвалення судом постанови) , відповідачем неправомірно не виплачено передбачений законом розмір пенсії .
Але знову по частині вимог , а саме за період з 22.05.2008 року по 21.07.2009 року , позивачем пропущений строк звернення до суду , а тому з підстав вказаних вище , вимоги за вказаний період не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції дані вимоги закону не врахував чим порушив норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин , колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст..ст.195,198,202,207 КАС України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними зобов’язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області - ОСОБА_5 у перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії у розмірах визначених ст..ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21.07.2008 року по 16.11.2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії ОСОБА_5 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком визначеному статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити її виплату за період з 21.07.2008 року по 16.11.2009 року з врахуванням виплачених за цей період сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :