Судове рішення #15140
У Х В А Л А

     У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах  Верховного Суду України  

 у складі:

головуючого

 Стрекалова Є.Ф. ,         

суддів

 Кармазіна Ю.М. та  Кліменко М.Р. ,

 

 

            розглянула в судовому засіданні в м. Києві   6 червня  2006 року  кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на постановлені щодо неї судові рішення.

 

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2005 року,

 

ОСОБА_1,        

ІНФОРМАЦІЯ_1,          

судимості не має,

 

засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України  на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 п.п. 2, 3 КК України.

 

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 28 листопада 2002 року у подвір'ї  будинку АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків нанесла  потерпілій ОСОБА_2 удари валізою по голові та, схопивши  за волосся, декілька разів ударила її головою об металеві ворота, чим спричинила останній умисне тяжке тілесне ушкодження.

 

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, зазначаючи, що тілесних ушкоджень вона ОСОБА_2  не спричиняла, а сама постраждала від її  дій, що у справі допущено неповноту досудового і судового слідства, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення, а кримінальну справу щодо неї  закрити.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

 

До висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у  вчиненні зазначеного у вироку злочину суд дійшов на підставі показань самої засудженої ОСОБА_1, яка не заперечувала, що 28 листопада 2002 року була біля будинку АДРЕСА_1  і зустрічалась із ОСОБА_2,  а також показань потерпілої ОСОБА_2, свідків  ОСОБА_3, ОСОБА_4, які показали, що ОСОБА_1  нанесла потерпілій тілесні ушкодження за обставин, зазначених у вироку, та даних, які містяться в протоколах огляду місця події, очних ставок, відтворення обстановки та обставин події.

 

Згідно з даними  комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 було  виявлено закриту черепно-мозкову травму у формі забиття головного мозку середнього ступеня з крововиливами під м'які мозкові оболонки, підапоневротичною гематомою голови, з ускладненнями - постравматичною епілепсією, які віднесено до тяжких тілесних ушкоджень, поєднаних зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

 

Згідно довідки МСЕК ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності.

 

Твердження в касаційній скарзі засудженої ОСОБА_1 про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 спричинили інші особи,  перевірялись і не знайшли свого підтвердження.

 

Таким чином, уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом як з точки зору допустимості, так і достовірності, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

 

Зазначені у касаційній скарзі доводи засудженої ОСОБА_1 про неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність, стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з підстав, зазначених у ст.ст.  368, 369 КПК України. Разом із тим,  касаційний суд переглядати їх  не вправі, оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст.

398 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є: істотне порушення кримінально - процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

 

Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон, допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, чи що призначене їй покарання не відповідає тяжкості вчиненого неї злочину та її особі, не виявлено.

 

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.

 

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

                                               ухвалила:

 

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.

 

           

Судді:

 

Кармазін Ю.М.                               Кліменко М.Р.                         Стрекалов Є.Ф

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація