27.04.2011
Справа №22ц-1449/2011 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 27 Бочко Ю.І.
Доповідач: Вербицька Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року квітня місяця 27 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючої: Вербицької Л.І.
Суддів: Капітан І.А.
Колісниченка А.Г.
при секретарі: Лукашевич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсіббанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Сувороського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року позов ПАТ «Укрсіббанк»(далі –Банк) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 11170733000 від 16.06.2007 року в розмірі 78197,18 доларів США, що еквівалентно 616975,75грн., яка складається із суми заборгованості за простроченим кредитом, суми заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк».
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило..
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором по своєчасному та повному погашенню необхідних щомісячних платежів, заборгованість, яка виникла станом на 25 серпня 2010 року з урахуванням процентів та пені у розмірі 78197,18 доларів США, підлягає примусовому стягненню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і з’ясував обставини по справі, оцінив надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 16.06.2007 року був укладений у письмовій формі кредитний договір № 11170733000 про надання кредиту в розмірі 70000,00 доларів США на споживчі цілі строком до 16.06.2028 року та сплатою відсотків за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування(а.с.13-15). 16.06.2007 року ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір (а.с.68). Факт отримання кредиту сторонами не оспорюється.
Умовами вищевказаного кредитного договору передбачається, що боржник зобов’язується щомісячно в строк з 01 по 10 число кожного місяця включно проводити погашення заборгованості та відсотків відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору(а.с.16).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по своєчасному і повному погашенню кредитних коштів виникла заборгованість у сумі 78197,18 доларів США, що у перерахунку до курсу долара США станом на 25 серпня 2010 року становить 616 975,75грн. (а.с.8-12).
11 серпня 2008 року за вих.№138 Банком було направлено вимогу відповідачу про дострокове повернення кредитних коштів і попереджено останнього, що у випадку невиконання зазначеної вимоги та несплати всієї суми кредиту, процентів та інших передбачених договором платежів протягом встановленому у вимозі строку, Банком будуть вжиті заходи щодо примусового стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки(а.с.19,20). Крім того, в матеріалах справи міститься інформація адресного бюро Херсонської області стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи без участі відповідача колегія суддів до уваги не приймає, оскільки його відсутність не вплинула на правильність вирішення судом спору, так як були встановлені усі фактичні обставини справи та вірно застосовано норми матеріального закону, що регулюють спірні правовідносини. Зазначене не суперечить ч.3 ст.309 ЦПК України.
Відповідно до вимог передбачених ч.2 ст.1050 ЦК України, що застосовується до спірних правовідносин, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Оскільки обставини щодо порушення позичальником умов кредитного договору щодо повернення чергової частини позики судом встановлені, вимоги позивача щодо повернення отриманої суми кредиту до закінчення строку дії кредитного договору є обгрунтованим.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Заочне рішення судом постановлено з дотриманням умов та порядку заочного розгляду справи, встановлених ст.224,225 ЦПК України. Про слухання справи 22 листопада 2010 року відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується клопотанням з проханням перенести розгляд справи на іншу дату у зв’язку з його хворобою(а.с.31). Однак будь-яких документів на підтвердження цього факту суду не надано. Наявних у справі доказів було достатньо для ухвалення судом законного та обґрунтованого судового рішення.
Твердження апелянта стосовно пропуску Банком строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу за невиконання умов кредитного договору колегією суддів не приймається, оскільки відповідачем до 22 квітня 2009 року відсоткові ставки погашалися. З 30 квітня 2009 року відповідачем зупинено таку оплату, тому строк позовної давності щодо вимог зі стягнення пені та штрафу Банком не пропущено. Також Банком суду апеляційної інстанції надано доказ, у вигляді листа, який надсилався відповідачу, щодо внесення змін до кредитного договору стосовно застосування збільшеної вдвічі відсоткової ставки до простроченої заборгованості.
Окрім того, факт отримання відповідачем кредиту в доларах США з його поточного рахунку підтверджується копією заяви про видачу готівки №40 від 16.06.20077 року, що надав Банк в процесі розгляду справи в апеляційному суді.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
Колегія суддів не приймає до уваги інші доводи апелянта про незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки вони не спростовують мотивованих висновків суду та не підтверджені належними доказами.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, п.1ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: