Справа № 2 -а-10 / 2007 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2007 року.
Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі колегії суддів:
головуючого Шпака Г.Ф.,
суддів: Євдокимової О.П.,
Стародубцевої Л.О., при секретарі Леоненко Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Шостка, Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії незаконними та зобовя”язання провести перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі Держдепартамент, ДДУПВП) про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії незаконними та зобовя”язання провести перерахунок пенсії. В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги і просить визнати неправомірними дії Держдепартаменту України з питань виконання покарань щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії. Зобов”язати Департамент провести перерахунок, призначеної йому пенсії та обчислити її в сумі 634 грн. 97 коп., виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням та враховуючи щомісячну додаткову винагороду.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що наказом № 48 від 30.06.2006 року, з 1.07.2006 року його було звільнено з Шосткинської виправної колонії № 66 управління ДДУПВП у Сумській області. Після звільнення йому була призначена пенсія у розмірі 359 грн. При розрахунку пенсії були враховані щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірі, що був визначений за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Крім того, пенсійним відділом Держдепартаменту з питань виконання покарань при призначенні пенсії не була врахована щомісячна грошова винагорода у розмірі 250 грн., яка на його думку є одним з додаткових видів грошового забезпечення і повинна враховуватись при обчисленні пенсії. Оскільки розмір його пенсії визначено у супереч вимогам ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, вважає, що при визначенні розміру пенсії повинно було враховувати кошти, які він безпосередньо отримував за останньою штатною посадою перед звільненням: посадовий оклад -100 грн. + оклад за спеціальним званням - 60 грн. + надбавку за вислугу років - 48 грн. + щомісячна 100% надбавка - 208 грн. + надбавка за особливі умови служби - 80 грн. + надбавка за безперервну службу - 339,98 грн. + премія + 169,86 грн. + нічні - 14,09 грн. + грошова винагорода 250 грн., що дорівнюється 1269,93 грн., а з урахуванням 50 %, розмір пенсії повинен складати 634,97 грн. Вважає, що посилання Державного департаменту України з питань виконання покарань на зупинення дії ч.3 ст.43 Закону України від 9.04.1992 року № 2262 - ХІІ є незаконним, оскільки призупинення дії ч.3 ст.43 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” і не застосування цієї статті, суперечить вимогам ст.8 та ч.3 ст.22 Конституції України, так як при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Державний департамент України з питань виконання покарань, притягнуте у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області позовні вимоги позивача не визнають, так як вважають їх безпідставними, оскільки позивачу при звільненні пенсія була призначена відповідно діючому законодавству, зокрема окремих положень ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, ст.40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню на підставі слідуючого.
1.07.2006 року на підставі п.63 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено з Шосткинської виправної колонії № 66 управління ДДУПВП у Сумській області. Після звільнення йому була призначена пенсія у розмірі 359 грн. При розрахунку пенсії було враховано: посадовий оклад - 100 грн.; оклад за спеціальне звання - 60 грн.; 30% надбавка за вислугу років - 48 грн., встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: 100% надбавка - 202.56 грн., надбавка за особливі умови служби - 54.67 грн., надбавка за нічні - 9.03 грн., премія - 28.44 грн., надбавка за безперервну службу - 195.48 грн., які були визначені за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до положень ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9.04.1992 року № 2262 - ХІІ (з наступними змінами, у тому числі відповідно до Закону України № 3591 - VІ від 4.04.2006 року „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Цей Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо розміру пенсій, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів України.
Пунктом 30 статті 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” було зупинено на 2006 рік дію статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”. Статтею 107 вказаного Закону передбачено, що розмір пенсій, призначених у 2006 році відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ч.1 статті 1-1 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9.04.1992 року № 2262 - ХІІ (з наступними змінами, у тому числі відповідно до Закону України № 3591 - VІ від 4.04.2006 року „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно з п.п.6 та 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей” (з відповідними змінами станом на 7.02.2007 року), пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби. При цьому пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Статтею 40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” передбачено, що при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам які мають право на пенсію відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9.04.1992 року № 2262 - ХІІ (з наступними змінами), та членам їх сімей до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто законодавцем було визначено порядок призначення та виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачу Кушнерьову О.М. пенсія на час звільнення у розмірі 359 грн. призначена вірно, згідно діючого на час звільнення законодавства: відповідно до положень ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9.04.1992 року № 2262 - ХІІ (з наступними змінами) в частині урахування окладу за посадою, звання, та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірі, установленому за останньою посадою перед звільненням; п.п.6 та 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей”; ст.40, п.30 ст.70, ст.107 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, статті 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”; Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з урахуванням положень постанови КМ України від 19.04.2005 року № 299 „Про встановлення розміру додаткової грошової винагороди деяким категоріям військовослужбовців та іншим особам”.
Що стосується вимог позивача стосовно того, що при призначенні пенсії не була врахована щомісячна грошова винагорода у розмірі 250 грн., яка на його думку є одним з додаткових видів грошового забезпечення і повинна враховуватись при обчисленні пенсії, то суд вважає їх безпідставними, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2005 року № 299 „Про встановлення розміру додаткової грошової винагороди деяким категоріям військовослужбовців та іншим особам”, голові Державного департаменту з питань виконання покарань було надано право з 1.04.2005 року встановлювати за рахунок коштів, передбачених на утримання Державної кримінально-виконавчої служби щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі від 100 до 300 грн., при цьому цією постановою було установлено, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до суми грошового забезпечення, з якої обчислюються пенсії та грошова допомога при звільненні. На виконання цієї постанови головою Державного департаменту з питань виконання покарань було видано наказ № 78 від 12.05.2005 року „Про деякі питання грошового забезпечення осіб рядового і молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої системи”, яким було призначено виплачувати починаючи з 1.04.2005 року, за рахунок і в межах грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах органів, установ кримінально-виконавчої системи на 2005 рік 250 грн. особам, які проходять службу в установах виконання покарань, і наказом було зазначено, що ця щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до суми грошового забезпечення, з якої обчислюються пенсії та грошова допомога при звільненні.
Що стосується посилання позивача на те, що зупинення дії ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” суперечить ст.8 та ч.3 ст.22 Конституції України так як при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, то суд не приймає їх до уваги на підставі слідуючого.
Стаття 22 Конституції України міститься у розділі ІІ, в якому закріплено основні права і свободи людини і громадянина. Право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України.
Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого рішення від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 р. (справа про рівність пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: „Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб”єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики”.
Механізм реалізації права на пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб встановлений Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9.04.1992 року № 2262 - ХІІ (з послідуючими змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей”, ст.40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, якими визначені умови, норми і порядок такого пенсійного забезпечення..
Тобто на час призначення позивачу пенсії, законодавцем був запроваджений такий порядок призначення пенсії, який не порушує Конституції і узгоджується з нормами статті 22 Конституції України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.22, 46, 55 Конституції України; ст.ст.1-1, 13, 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; ст.ст.11, 14, 24, 69-71, 86, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії незаконними та зобовя”язання провести перерахунок пенсії - відмовити за його необгрунтованістю.
На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через міськрайсуд протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана в Харківській апеляційний адміністративний суд через міськрайсуд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова виготовлена суддею власноручно друкарським способом в нарадчій кімнаті.
Головуючий:
Судді: