АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-623/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Діденко Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВініченка Б.Б.
суддівНовікова О.М., Бондаренка С.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 03 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –
в с т а н о в и л а :
12.05.2009 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення на її користь недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в загальній сумі 3944,30 грн. та поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Оскільки відповідач відмовляється здійснити нарахування та виплату вищезгаданого підвищення до пенсії, позивачка змушена була звернутись до суду з даним позовом.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 03 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за 2007 рік – з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік – з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за виключенням отриманого позивачкою у відповідні місяці 2008 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком та зобов'язання в частині нарахування та виплати ОСОБА_5 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за 2007 рік – з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та у розмірі 20 % від мінімального розміру пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в частковому задоволенні вимог позивача.
Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р.), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України № 2195-1У виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. діяв Закон №2195-IV, яким пенсія підвищувалася на 30% мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплати у 2008р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008р. до 21 травня 2008 р. Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив із того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами вищеназваних законів і здійснювати позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаних законів таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України № 2191-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного Фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своїх запереченнях на позов також просив застосувати строки звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що суд помилково прийшов до висновку про поважність причин його пропуску, поскільки позивач не надав суду об'єктивних доказів про те, що цей строк пропущений з поважних причин.
Із матеріалів справи випливає, що позивачка звернулася до суду із позовом 12 травня 2009 р.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про зміну судового рішення і визнання дій відповідача неправомірними за період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 207 КАС України колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області задовільнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 03 червня 2009 року змінити.
Виключити з постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 03 червня 2009 року зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :