АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-715/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1. Золотоверхий О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівМагди Л.Ф., Сіренка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 14 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка їй в повному пормірі не виплачувалася. Просила визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною. Стягнути з відповідача на її користь щомісячну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 01.04.2010 року в сумі 6057 грн.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 14 липня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 01 квітня 2007 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Лисянського районі Черкаської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог, так як вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим та винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки відсутній механізм виплати допомоги дітям війни та кошти на ці виплати.
Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з’явились, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_5 має статус «дитина війни» та має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття .І зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені , п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року , у цей Закон зміни , що обмежували розмір цих виплат, були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними. Інших змін до даного закону не вносилося.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Отже в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009р. по 31.12.2009 року і з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,- був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи управління пенсійного фонду щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність механізму виплати та бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Крім того, ні позивач, ні відповідач не наголошували на застосування трирічного строку позовної давності тому суд правомірно задовольнив позов ОСОБА_5 у визначених межах, обравши правильний спосіб судового захисту від порушеного права у формі зобов’язання нарахувати та виплатити заборговану суму.
Водночас в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити вказану допомогу за період з 01.04.2007 року по 08.04.2007 року та з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. суд допустився помилки , оскільки протягом цього періоду дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Також судом першої інстанції при ухваленні рішення про зобов’язання нарахування і виплати позивачці надбавки як дитині війни без обмеження періодом цих виплат , не було взято до уваги те, що кожна особа має право звернутись до суду лише за захистом своїх уже порушених прав. Оскільки законом визначено, що предметом позовних вимог можуть бути вже вчинені дії і судовий захист можливий лише від дій чи бездіяльності, що вже настали, а не можуть настати в майбутньому. До того ж, суд не може наперед визначити порядок та розмір нарахування і виплати пенсії відповідачу, постільки це не належить до його компетенції, а є виключною прерогативою законодавчої та виконавчої гілок влади. Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог, викладених у позові, оскільки позивач просила зобов’язати відповідача здійснити нарахування вказаної соціальної допомоги за 2006-2010 роки, тоді як суд з власної ініціативи вирішив питання про необхідність здійснення відповідних нарахувань на майбутнє.
При таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає до зміни із зобов'язанням відповідача провести перерахунок пенсії позивача за період з 09.07.07 по 31.12.07р., з 22.05.08р. по 31.12.08р., з 01.01.09р. по 31.12.09р. та з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року, оскільки суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 197 , 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 14 липня 2010 року задоволити частково.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 14 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – змінити та викласти його в наступній редакції:
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30% мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року з урахуванням виплат, які було проведено за цей період часу.
В іншій частині рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 14 липня 2010 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :