АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-556/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Цибра Н.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівМагди Л.Ф., Сіренка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області та апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки.
Свої вимоги мотивував тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, має статус дитини війни і згідно ст. 6 даного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач протиправно протягом 2006-2009 років йому всіх належних коштів не виплачував. У зв’язку з чим просив визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною, стягнути на його користь дану надбавку за 2006-2009 роки в сумі 5132грн. 10коп. та зобов’язати здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та забезпечення її виплату в подальшому при нарахуванні пенсії.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 червня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на користь ОСОБА_5 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня до 31 грудня 2009 року в сумі 1240,20 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 – 2008 роки залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області у встановлені строки оскаржило його, та просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 червня 2010 року та прийняти нове рішення суду, відмовивши позивачу у задоволенні його позовних вимог, оскільки позивачам не було в повній мірі здійснено доплати як дитині війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування і виплати даного підвищення до пенсії.
ОСОБА_5 також подав апеляційну скаргу на вказане рішення в якій просить рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з’явились, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області та апеляційна скарга позивача ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення .
Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, однак при цьому суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи. порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
А як вбачається з матеріалів даної справи судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було допущено низку перелічених порушень, які в їх сукупності дають підстави для скасування судового рішення та постановлення нової постанови.
Зокрема, суд безпідставно залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_5 в частині порушення його прав на нарахування і виплату 30-ти відсоткового підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, посилаючись на те, що з цього приводу він вже звертався до суду і йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Але з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки відповідно до ст.207 ЦПК України ( відповідно до норм якого розглядався вказаний спір) це не є підставою для залишення позовних вимог без розгляду. Крім того, позовні вимоги, які висунув позивач у вказаній позовній заяві , поданій в порядку цивільного судочинства, не є повністю тотожними з тими , що розглядалися судом по його адміністративному позову і по яким було Чорнобаївським районним судом ухвалено постанову від 17.03.2010 року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 у зв’язку з пропуском ним 1-річного строку звернення до суду за судовим захистом. Тому по цим позовним вимогам суд повинен був приймати рішення по суті , а не залишати їх без розгляду.
Також суд помилково дійшов до висновку про необхідність стягнення конкретно визначеної суми підвищення до пенсії в розмірі надбавки як «дитині війни» , а не про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок, оскільки обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача , передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» покладено на відповідне Управління пенсійного фонду України . У зв’язку з чим способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача вчинити дії на користь позивача по нарахуванню належних сум на його користь, а не їх стягнення в конкретно визначеному розмірі.
Тому за таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача ОСОБА_5, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_5 має статус «дитина війни» та має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття .І зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що обмежували ці виплати, - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Отже , в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009р. по 31.12.2009 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,- був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
З матеріалів справи вбачається, що віповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
А тому, враховуючи викладене, а також те, що відповідач не просив застосувати строки позовної давності до вимог позивача, в цій частині позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення . Але з метою ефективного судового захисту позивача від порушення його прав належить не стягнути заборговану суму, а визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області щодо відмови провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу ОСОБА_5 як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009 року . А також зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_5 недоплачену йому як дитині війни державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009 року , відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням раніше сплачених сум.
Враховуючи , що на 2006-й рік та протягом періоду з 01.01.2007р. по 08.07.2007р. і з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, то за цей період в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 належить відмовити.
Не підлягає до задоволення також вимога ОСОБА_5 про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування і виплату надбавки на майбутнє, оскільки відповідно до диспозиції ч.2 ст.2 та ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутись до суду лише за захистом своїх порушених прав. А отже законом визначено, що предметом позовних вимог можуть бути вже вчинені дії і судовий захист можливий лише від дій чи бездіяльності , що вже настали, а не можуть настати в майбутньому. До того ж, суд не може наперед визначити порядок та розмір нарахування і виплати пенсії відповідачу, поскільки це не належить до його компетенції , а є виключною прерогативою законодавчої та виконавчої гілок влади. Тому в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_5 належить також відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 195, 197 , 198, 202,205,207 КАС України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області та ОСОБА_5 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки - задовольнити частково.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 червня 2010 року - скасувати.
Визнати протиправною бездіяльність управління Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009 року вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в частині нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі меншому від 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплат, які було проведено за цей період часу.
В решті позовних вимог ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області - відмовити .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :