Справа № 22ц-169/2008                              Головуючий у 1-й інст.-Харечко Л.К.                                                     

                                                                                         Доповідач -  Литвиненко І.В.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

    14 січня 2008  року                                                                       місто  Чернігів

                               А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                               головуючого  судді  -  Литвиненко І.В.

                               суддів  -  Бобрової І.О., Редьки А.Г.

                               при  секретарі -  ЗіньковецьО.О.             

                                за участі  - ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,        представника позивача Тичини О.В.

       розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Чернігові   цивільну  справу  за апеляційною  скаргою    ОСОБА_1 на рішення Деснянського   районного суду  м. Чернігова  від 9 листопада   2007 року  у справі за позовом Українського державного підприємства  поштового зв”язку до ОСОБА_1 про  визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщення в гуртожитку, -

                                                           в с т а н о в и в :

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення  районного суду у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та ухвалити нове рішення.

         Рішенням Деснянського  районного суду  від 9 листопада  2007 р. позов задоволено. Суд визнав  ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування    жилим приміщенням в гуртожитку Чернігівського  поштамту -  ЦПЗ  № 1 за адресою: АДРЕСА_1

         Апелянт в апеляційній скарзі зазначає , що суд першої інстанції визнав її такою, що втратила право на користування  жилим приміщенням без врахування того, що підприємство створило умови через які вона не могла проживати постійно за місцем реєстрації, зокрема: без  згоди переселяли її в інше жиле приміщення, в кімнаті, де вона зареєстрована, фактично жили інші люди, їй не надавали  кімнату. Також,  суд не  досліджував того  факту, що відповідачка є одинокою матір'ю  її дитина також  набула  права проживання в даній кімнаті.

                   Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд  приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін виходячи з наступного.

           Судом першої інстанції встановлено, що в  управлінні  Чернігівського поштамту - ЦЕНЗ №1 Чернігвської дирекції УДППЗ „Укрпошта”  знаходиться  об'єкт загальнодержавної власності - гуртожиток Чернігівського  поштамту  - ЦЕНЗ №1, що розташований  в АДРЕСА_1 вказаного гуртожитку  з 28.06.1990 року  зареєстрована  відповідачка ОСОБА_1, яка з 1990 року не проживає у вказаному  гуртожитку, не сплачує за комунальні  послуги та не являється  працівником Чернігівського поштамту.

         За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ст.ст.71,72 ЖК України, ОСОБА_1 більше шести місяців не проживає в гуртожитку  позивача без поважної причини, а тому вона втратила право на користування цим жилим приміщенням.

         Доводи ОСОБА_1 стосовно неправомірної поведінки позивача, який створив умови через які вона не могла жити за місцем реєстрації, то апеляційний суд вважає їх  безпідставними, оскільки ОСОБА_1 в порушення ст.с.10, 59 ЦПК України, не довела певними доказами того, що Українське державне підприємство  поштового зв”язку  порушувало її право на користування житловою площею, на якій вона була зареєстрована. ОСОБА_1 мала право захищати у суді своє право користування житловою площею шляхом усунення перешкод або вселення, але цим правом вона не скористалась, в 2000 році після закінчення оренди підприємством для неї квартири, де вона проживала, в гуртожиток вона не заселилась і ніколи не відносилась до гуртожитку як до свого  місця проживання, а користувалася реєстрацією у гуртожитку для отримання матеріальної допомоги та для постановки на квартоблік. 

         Посилання  апелянта на те, що судом не враховано те, що вона є одинокою матір'ю, в гуртожитку зареєстрована і її дитина та те, що вона була звільнена за скороченням штату, а тому не підлягає виселенню, то вони є необґрунтованими, тому що позов не стосується виселення, а ст.ст. 71, 72 ЖК України, не містять заборони  визнавати осіб, які є одинокими матерями  чи звільнені за скороченням штату, такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

         Реєстрація малолітньої дитини є похідним від місця  реєстрації матері, дитина  ніколи не заселялась в гуртожиток і ОСОБА_1 втратила право на користування житловим приміщенням у гуртожитку позивача ще до народження дитини.

         Що стосується доводів апелянта про те, що з її заробітної плати  з 1990 року по серпень 2000 року утримувалась плата   за житло, то вони  не заслуговують на увагу, оскільки  на момент звернення позивача до суду  в 2006 році  відповідачка не сплачувала за житло вже  тривалий час.     

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

         Апеляційну скаргу   ОСОБА_1  - відхилити.

         Рішення    Деснянського   районного суду м. Чернігова  від 9 листопада  2007 року   - залишити без змін.        

        Ухвала набирає  законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:                                  Судді: