У х в а л а

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 червня 2006 року                                                           м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Левченко Є.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 8 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

У лютому 2005 року ОСОБА_3 звернувся в суду з позовом до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно.

Зазначав, що йому на праві власності належить 3/10 чистини жилого будинку з господарськими спорудами, який розташований по                              АДРЕСА_1. У технічному паспорті на домоволодіння окрім будинку значиться самовільне побудоване нерухоме майно: навіс “Ю” вартістю 61 гр., навіс “Ц” вартістю 316 гр., в зв'язку з чим просив суд визнати за ним право власності на вказане самовільно побудоване нерухоме майно.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 8.11.2005  р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10.10.2006 р., позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення місцевого суду й ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що побудовані позивачем без відповідного дозволу навіси, не порушують права інших осіб.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                                      Є.Ф. Левченко