Справа №2-64/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2007 року          смт. Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Єременко В.М. при секретарі        Шестопал Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди з ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить автомобіль Опель-Астра 2006 року випуску, державний номерний знак - НОМЕР_1, зареєстрований Баришівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України 10.08.2006 року. 06 листопада 2006 року о 7 годині 15 хв. він керував належним йому автомобілем по вул. Шевченка в смт. Баришівка Київської області в напрямку центра смт. Баришівка. Назустріч рухався автомобіль ІЖ-27151-011 державний номерний знак - НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_1, за кермом якого, не маючи при собі посвідчення на право керування автомобілем, перебувала третя особа ОСОБА_3, який порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним). ОСОБА_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував тієї обставини, що дорожнє покриття є вологим та слизьким, що призвело до того, що він не міг контролювати свій рух, в зв,язку з чим автомобіль розвернуло, де він виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів. В результаті автомобілю, що належить ОСОБА_2, були завдані механічні пошкодження. Відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, але позивач не отримав позитивну відповідь, а запропоноване відшкодування позивача не влаштовувало. Постановою Баришівського районного суду Київської області від 6 грудня 2006 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль Опель-Астра зазнав механічних пошкоджень і потребує ремонту. Для визначення вартості відновлюваного ремонту позивач звернувся до експертів ПП "АВТО ДЕ-ЮРЕ". Перед проведенням експертного автотоварознавчого дослідження відповідача було повідомлено телеграмою, однак він не з,явився. У відповідності до висновку №1311(1) від 13 листопада 2006 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 29540 гривень 84 копійки. Вартість втрати товарного вигляду становить 5365 гривень 04 копійки. Таким чином загальний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, становить 34905 гривень 88 копійок. Внаслідок ДТП крім заподіяної матеріальної шкоди також заподіяна моральна (немайнова) шкода (автомобіль використовувався для здійснення підприємницької діяльності і у зв,язку з ДТП позивач змушений був докладати додаткових зусиль для утримання своєї родини, витрачати час на збирання матеріалів цивільного позову, нести додаткові витрати), яку оцінює у розмірі 10 000 гривень. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 34905,88 гривень, моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10000 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 379,06 гривень, витрати по оплаті експертного дослідження у розмірі 750 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1745 гривень, а всього стягнути у розмірі 47779,94 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на стягненні з ОСОБА_1 на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 34905,88 гривень, моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10000 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 379,06 гривень, витрати по оплаті експертного дослідження у розмірі 750 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1745 гривень, а всього стягнути у розмірі 47779,94

гривень та пояснив суду, що 06 листопада 2006 року о 7 годині 15 хв. він керував належним йому автомобілем по вул. Шевченка в смт. Баришівка Київської області в напрямку центра смт. Баришівка. Назустріч рухався автомобіль ІЖ-27151-011 державний номерний знак - НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_1, за кермом якого, не маючи при собі посвідчення на право керування автомобілем, перебувала третя особа ОСОБА_3, який порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, де під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. ОСОБА_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував тієї обставини, що дорожнє покриття є вологим та слизьким, що призвело до того, що він не міг контролювати свій рух, в зв,язку з чим автомобіль розвернуло та він виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів. В результаті автомобілю, що належить ОСОБА_2, були завдані механічні пошкодження. Автомобіль придбав у 2006 році в автосалоні, оскільки займається підприємницькою діяльністю і завдяки тому, що має власний автомобіль заробляє кошти для матеріального забезпечення своєї родини. Після ДТП така можливість втрачена, оскільки автомобіль пошкоджено і його не можливо використовувати, коштів для його відновлення не має, а відповідач відмовився від добровільного відшкодування завданих збитків. Крім заподіяної матеріальної шкоди йому заподіяна моральна (немайнова) шкоди, яка полягає в тому, що втратив заробіток, а дружина, яка працює на посаді медсестри в Баришівський центральній районній лікарні, не в змозі на свою заробітну плату матеріально утримувати сім,ю. Крім того він має ще на утриманні неповнолітнього сина віком 11 років, який відвідує гуртки і за які потрібно платити гроші. Підприємницьку діяльність припинив. Все це призводить до моральних страждань, оскільки постійно думає про те, як прокормите сім,ю. Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі та пояснив суду, що внаслідок ДТП автомобіль позивача пошкоджено, коштів на його відновлення позивач не має, оскільки після ДТП змушений був припинити свою підприємницьку діяльність. Постановою Баришівського районного суду Київської області від 6 грудня 2006 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Стороною відповідача оскаржувалась дана постанова, але залишилась в силі і не скасована, тому за таких підстав сторона звільняється від доказування вини. Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується її власником, а саме ОСОБА_1 Відповідач відмовляється у добровільному порядку відшкодувати завдані позивачеві збитки, крім того, навіть реалізує належне йому майно, в супереч ухвалі Баришівського районного суду Київської області про забезпечення позову про накладення арешту на майно від 15.12.2006 року - 26.12.2006 року уклав біржовий договір купівлі-продажу автомобіля ІЖ-27151 та продав його своїй дочці пенсіонерці ОСОБА_5. Дії відповідача стосовно реалізації свого майна після ДТП свідчать про його вину. На проведення експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ОСОБА_2 відповідач не з,явився, хоч був повідомлений. Ніяких клопотань, щодо неправильності висновків нанесених матеріальних збитків не заявляв. Під час розгляду справи сторона відповідача посилалась на непереборну силу, маючи на увазі ожеледицю, однак непереборна сила - це те, що не можна виявити і протистояти їй. ОСОБА_1 і ОСОБА_3, вранці 6.11.2006 року, пересвідчившись у тому, що на дорозі ожеледиця, повинні були скористатись пішою ходою і не використовувати автомобіль, тим паче, що досвід у ОСОБА_3 по керуванню автомобілем мізерний. Просить суд задовольнити позов ОСОБА_2 у повному обсязі, ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 34905,88 гривень, моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10000 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 379,06 гривень, витрати по оплаті експертного дослідження у розмірі 750 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1745 гривень, а всього стягнути у розмірі 47779,94 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти пред,явлених до нього позовних вимог та пояснив суду, що 06 листопада 2006 року близько 07 години ранку разом зі своїм онуком ООСОБА_3 виїхали на автомобілі ІЖ-27151-011, 1987 року випуску д.н. знак НОМЕР_2 зі свого подвір,я по провулку Клубному, 9 в смт. Баришівка для того, щоб відвезти ОСОБА_3 на залізничну станцію "Баришівка" та заїхати в аптеку. За кермо запропонував сісти онуку, оскільки в той день відчував себе не добре із-за хвороби. Так як онук повнолітній і має посвідчення водія то довірив йому керування автомобілем, який належав на праві власності ОСОБА_1. Онук керує автомобілем прекрасно, тільки в той день у нього посвідчення водія

при собі не було. Під час руху, сказав онуку, щоб за кермом був уважний, оскільки дорога не така як треба, була ожеледиця. Доїхавши до учбового комбінату перед вулицею Шевченка, рухались зі швидкістю близько 20 км/год, попереджуючих знаків на дорозі ніяких не було. Рухались по дорозі ближче до осьової лінії, для того, щоб не зачепити пішоходів. Не доїжджаючи до воріт торгового ринку по вул. Шевченка, автомобіль струсонуло і почало заносити, оскільки дорога була припорошена снігом та слизька. Автомобіль занесло десь на метрів п,ять, при цьому онук зробив усе можливе, що потрібно в даній ситуації. Машину розвернуло на половину оберту в протилежному напрямку, тобто у напрямку до центру смт. Баришівка. Коли автомобіль розвертало, вони помітили, що з боку залізничної станції рухається автомобіль. В автомобілі онук вимкнув запалення і не встиг отямитись, як відчули удар в автомобіль. В результаті ДТП їх автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень, інший автомобіль, тобто Опель, від зіткнення відкинуло на узбіччя дороги, так як права сторона автомобіля Опель стояла на узбіччіі. Зі сторони руху автомобіля Опель ніяких перешкод не було, не було навіть пішоходів на тротуарі. Після ДТП всі вийшли зі своїх автомобілів. У автомобіля Опель в результаті ДТП було пошкоджено ліве крило та подряпано обидві ліві дверцята, заднє крило не було ушкоджено вертикально, а було ушкоджене по горизонталі. На місце ДТП виїхав патрульний автомобіль і прапорщик ОСОБА_6 сказав, що, автомобіль Москвич кріпкий, оскільки витримав такий удар. До складання схеми пригоди залучили водія Опеля ОСОБА_2, а його не залучили. Після складання схеми всі учасники ДТП поїхали до районного відділу міліції, окрім онука ОСОБА_3, якого він зразу ж після зіткнення транспортних засобів відправив на залізничний вокзал. Онук при складанні схеми ДТП присутній не був. Приїхав до райвідділу міліції лише об 11 годині. Перед тим як скласти протокол ОСОБА_6 сказав, щоб сторони домовились, на що він відповів, що їх вина лише в тому, що онук їхав без посвідчення, а в ДТП вони не винні, оскільки дорога була слизька і ними діяла непереборна сила. В складеному протоколі ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_3 поставити свій підпис. ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що після ДТП він дійсно продавав своє майно.

Третя особа по справі, ОСОБА_3 суду пояснив, що він є повнолітнім, має посвідчення водія на право керування автомобілем, однак вранці 6 листопада 2006 року посвідчення при собі не мав. ОСОБА_1 дозволив йому сісти за кермо автомобіля, сам сів поруч на місце пасажира і вони біля 7 години ранку поїхали на залізничну станцію, що в смт. Баришівка. Дорога була слизька, їдучи, об,їжджали пішоходів, які йшли на залізничну станцію. Автомобіль рухався зі швидкістю 20 км на годину. Автомобіль розвернуло передом в напрямку до центру смт. Баришівка і він зупинився на зустрічній полосі руху. З керованим ним автомобілем зіткнувся автомобіль Опель, що рухався з боку залізничної станції до центру смт. Баришівка. Вини своєї не визнає в ДТП, вважає, що це була непереборна сила-ожеледиця. На місці ДТП він не залишився, дід ОСОБА_1 відправив його електропотягом на навчання до м. Києва. Схема ДТП і огляд автомобілів проводились без його участі. Протокол про адміністративне правопорушення він підписував в якому зазначив власноручно, що дорога була слизька, попереду йшли пішоходи, він їх об,їжджав, але автомобіль розвернуло на зустрічну смугу, зустрічний автомобіль був далеко. Про повторне проведення дослідження автомобіля Опель він питання не ставив.

Представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7 заперечував проти заявленого позову про відшкодування основної суми заподіяних збитків, від оплати коштів за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, так як оплата приймалась не касиром, а бухгалтером. Вважає, що позивач також не довів спричинену моральну шкоду і якими незаконними діями була нанесена моральна шкода. Вважає, що під час ДТП мала місце непереборна сила: погані погодні умови - ожеледиця. В той день було зафіксовано по району 9 дорожньо-транспортних пригод. Не заперечує ту обставину, що ОСОБА_3 залишив місце ДТП і поїхав до м. Києва. Заключения експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Опель сторона відповідачів не оскаржувала. Постанову Баришівського районного суду Київської області від 6.12.2006 року в скоєнні ОСОБА_3 правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскаржували, але вона залишена в силі.

Свідок ОСОБА_8, запрошений до суду за клопотанням сторони відповідача пояснив суду, що 6.11.2006 року вранці вій йшов на базар, що на вулиці Шевченка в смт. Баришівка і побачив біля воріт базару автомобіль Москвич розвернутий до центру смт. Баришівка на зустрічній смузі руху і в цей момент проїжджав автомобіль Опель, який зіткнувся з автомобілем Москвич. У Москвича були пошкоджені дверцята та крило з правого боку. Які були

пошкодження у автомобіля Опель свідок не знає. В Москвичі за кермом знаходився хлопчина, а біля нього дідусь. У Опелі за кермом був лише один водій.

Свідок ОСОБА_6, інспектор патрульної служби Баришівського РВ, запрошений до суду за клопотанням сторони відповідача пояснив суду, що 6.11.2006 року, коли він приїхав на місце ДТП то побачив, що автомобіль Опель частково знаходився на тротуарі і на узбіччі. Гальмівного шляху не було, так як була ожеледиця. Осипу скла також не було. Автомобіль Москвич Іж-27151 стояв на зустрічній смузі руху. Можливості об,їхати автомобіль Москвич чи зупинитись, водію автомобіля Опель, не було. Підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія автомобіля Опель не було. Автомобіль може розвернути, як при малій швидкості так і при великій швидкості. Місце дорожньо-транспортної пригоди залишати не можна, однак водій ОСОБА_3 залишив, а коли біля 11 години приїхав в міліцію, то пояснив, що поспішав на навчання і дід ОСОБА_1 його відпустив. На місці ДТП у власника транспортного засобу Шалуненка не було документів на автомобіль. ОСОБА_1 в приміщенні райвідділу міліції обоюдно з ОСОБА_2відмовились від проведення освідування на наявність алкоголю в організмі.

Свідок ОСОБА_9, заступник начальника ОДПІ, запрошена до суду за клопотанням сторони позивача, пояснила суду, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОДПІ, як приватний підприємець. Був платником спрощеної системи податку. Написав заяву про припинення підприємницької діяльності. Відповідно до чинного законодавства існує відповідна процедура зняття з реєстрації шляхом звернення і до державного реєстратора в районній державній адміністрації.

Заслухавши пояснення сторін по справі: позивача, його представника, відповідача, третьої особи та їх представника, свідків по справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля ОСОБА_2 є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення у відповідності із ст.ст.1166 та 1187 Цивільного кодексу України, оскільки шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом. Враховуючи те, що між сторонами не досягнуто домовленості про урегулювання спору мирним шляхом, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду, визначену відповідно до заключения та висновку ПП "АВТО ДЕ - ЮРЕ" №1311 (1) від 13.11.2006 року експертного товарознавчого дослідження автомобіля Опель Астра д.н. знак НОМЕР_1, де відповідно до складеної калькуляції відновлювального ремонту автомобіля, запасних частин, лакомалярних матеріалів, вартість матеріальних збитків нанесених власнику автомобіля Опель ОСОБА_2 на дату оцінки становить 34905 грн. 88 коп. Підлягають до стягнення з відповідача витрати по оплаті експертного дослідження в сумі 750 грн., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 14/11-2 від 14.11.2006 року, витрати по оплаті судового збору в сумі 349 грн.06 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення в сумі 30 грн. (квитанції додані до справи), витрати на правову допомогу в сумі 1745 грн. Заподіяна позивачеві моральна (немайнова) шкода на переконання суду знайшла своє часткове підтвердження в судовому засідання в зв,язку з пошкодженням автомобіля, який використовувався під час підприємницької діяльності, докладанням ОСОБА_2 додаткових зусиль для утримання сім,ї, а тому підлягає до стягнення в сумі 5000 тисяч гривень.

Розпродаж ОСОБА_1 свого особистого майна після винесення судом ухвали про забезпечення позову від 15.12.2006 року, суд розцінює, як спроба уникнути відшкодування нанесених ОСОБА_2 збитків.

Відповідно до ст.61 ч.З ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Таким чином не підлягають доказуванню обставини по адміністративній справі, що набрала законної сили відносно притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_3 і не можуть доказуватись при розгляді даної цивільної справи, поскільки ці обставини встановлені при розгляді адміністративної справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №7 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з послідуючими змінами, "під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав".

"Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини."

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являвся на час скоєння ДТП власником джерела підвищеної небезпеки автомобіля ІЖ-27151-011 д.н. знак НОМЕР_2 і автомобіль знаходився безпосередньо у його оперативному управлінні, не вибував з його володіння внаслідок якихось протиправних дій.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-ксерокопією постанови Баришівського районного суду Київської області від 6.12.2006 року поро притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

-ксерокопією договору купівлі-продажу автомобіля від 26.12.2006 року,

-квитанціями про оплату судового збору та про оплату інформаційного забезпечення, копією довідки ДАІ та довідки адвоката,

-висновком експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Опель Астра від 13.11.2006 року та фото таблицями,

-квитанцією про оплату послуг експерта,

-копією свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності,

-копією свідоцтва про реєстрацію автомобіля Опель Астра,

-копією протоколу огляду автомобіля Опель Астра,

-копією сертифікату № 2868 /04 від 11.11.2004 року,

-копією технічного паспорта на автомобіль ІЖ-27151-011 на ОСОБА_1,

-копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІЖ-27151-011 на ОСОБА_10, -довідкою Центральної геофізичної обсерваторії від 17.11.2006 року про те, що за даними спостережень метеостанції Баришівка 6 листопада 2006 року в смт. Баришівка на протязі дня була ожеледиця,

-довідкою Центральної геофізичної обсерваторії гідрометереоллогічної станції Баришівка від 7.11.2006 року №283 про те, що температура повітря на протязі дня 6 листопада 2006 року становила -4,8, -4.0, -3.4, -2.4, -1.6, -3.8, -6.0 повітря, -іншими матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.1166,1167,1187 ЦК України, Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №7 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" ст.ст.10,11,30,60 61,209,212,214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_2 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 34906 грн. 88 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 349 грн., витрати на інформаційне забезпечення в сумі 30 грн., витрати по оплаті експертного дослідження в сумі 750 грн., витрати по наданню правової допомоги позивачеві в сумі 1745 грн. та заподіяну моральну (немайнову) шкоду в сумі 5000 тис. грн., а всього стягнути 42779 грн. 94 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів за заявою з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.