КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2011 № 11/2506
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Маляренка А.В.
суддів: Дикунської С.Я.
Зеленіна В.О.
при секретарі: Дімаковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 (дов. б/н від 11.04.2011 р.);
від відповідача:не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 14.02.2011 р.
у справі № 11/2506 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Орландо”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 59 709,07 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Орландо” звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 59 709,07 грн.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Орландо” 53 999,61 грн. основного боргу, 5 709,43 грн. пені.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було взято до уваги заперечення відповідача, які мотивовані тим, що договір та товарні накладні були підписані не уповноваженою особою. Факт фактичного виконання сторонами умов укладеного договору № 944/09 від 27.04.2010 р. суд вбачає в наданих позивачем товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, а також в частковій оплаті апелянтом отриманого за цими накладними товару. Крім того, відповідач не погоджується з стягненням з нього пені, оскільки термін позовної давності щодо стягнення пені сплинув.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу залишити без змін, а апеляційну скаргу задовольнити в частині скасування нарахування штрафних санкцій.
Дослідивши всі докази по справі, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для часткового скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2009 р. було укладено між сторонами по справі договір № 944/09. Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов’язується поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю за замовленням товар, а покупець зобов’язується приймати товар і оплачувати його.
Як передбачено п.п. 3.2-3.3 договору від 27.04.2009 р. підтвердженням приймання товару є підпис на товарно - транспортній накладній та/або видатковій накладній. Датою поставки товару є дата, зазначена у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.
Згідно п.п. 4.1-4.3 укладеного договору ціна товару вказана в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Накладні виконують функцію специфікації. Термін оплати становить 60 (шістдесят) календарних днів з моменту приймання покупцем товару.
Відповідно до п. 5.3 договору поставки у разі затримки оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснював поставку товару відповідачу на підставі товарно-транспортних та товарних накладних.
Той факт, що відповідач прийняв товар за вказаними накладними підтверджує його печатка на товарно-транспортних та товарних накладних. Але відповідач не оплатив весь поставлений товар та не здійснив оплати за отриманий товар по видатковим накладним, а саме: № - 000008365 від 04.06.2009 р., № - 000010137 від 17.06.2009 р., № - 000010258 від 17.06.2009 р.; № - 000012354 від 23.07.2009 р. на загальну суму 55 174,89 грн.
Крім того, часткове виконання зобов'язань відповідача щодо оплати поставленого товару підтверджується банківськими виписками від 23.07.2010 р. та від 25.08.2010 р.
Встановлено, що між сторонами було підписано за третій квартал 2010 р. акт звірки взаєморозрахунків, на підставі вказаного акту сума боргу відповідача перед позивачем складає 53 999,61 грн.
Пізніше, позивач надіслав відповідачу претензію від 14.10.2010 р. № 454 з проханням негайно погасити існуючу заборгованість або надати інформацію відносно строків її погашення, але відповіді на претензію відповідач не надав та заборгованість не погасив.
Таким чином, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 53 999,61 грн. заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Як вбачається, що укладений договір № 944/09 є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар –алкогольні напої в асортименті.
Крім того, колегія суддів не погоджується з твердження відповідача про те, що підписання від його імені тексту договору та товарних накладних було здійснено не уповноваженою особою. Дане спростовується наявною довіреністю від 02.01.2009 р., якою відповідач уповноважив Чепу А.А. підписувати договори поставки.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 53 999,61 грн., які підлягають стягненню.
Крім того, позивачем належним чином обґрунтовано та документально доведено порушення його прав, а відповідачем в свою чергу не було спростовано доводів наведених позивачем.
Що стосується стягнення 5 709,43 грн. пені, яка була розрахована позивачем, не підлягає стягненню з відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Проаналізувавши вказану норму, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач звернувся до господарського суду по стягнення пені лише 30.11.2010 р., тобто після закінчення терміну позовної давності в один рік.
Таким чином, позивач втратив право вимоги пені в розмірі 5 709,43 грн.
З урахуванням зазначеного та матеріалів справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України апеляційний господарський суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині стягнення пені, оскільки ним не було враховано надані відповідачем докази та пояснення, а в іншій частині позову відносно стягнення основного боргу погоджується в повній мірі.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 103 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011 р. по справі № 11/2506 скасувати в частині стягнення пені у розмірі 5 709 (п’ять тисяч сімсот дев’ять) гривень 43 коп.
В іншій частині рішення Черкаської області від 14.02.2011 р. по справі № 11/2506 залишити без змін.
Справу № 11/2506 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Маляренко А.В.
Судді Дикунська С.Я.
Зеленін В.О.
18.05.11 (відправлено)