№ 2-18418/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

11 січня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

               При секретарі Рященко Н.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” про стягнення заборгованості за договорами депозитного вкладу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договорами депозитного вкладу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2008 року між ним та Кредитною спілкою “Тринадцята зарплатня” було укладено Договір про внесення на депозитний рахунок грошових коштів. Додатковими угодами, які були укладені між сторонами, було внесено зміни до умов цього Договору в частині відсоткової ставки та строку його дії. Також між сторонами 25.09.2008 року було укладено ще один Договір депозитного вкладу, відповідно до якого на рахунок відповідача позивачем було внесено відповідну суму грошових коштів. Додатковими угодами до цього договору було внесено зміни, якими було збільшено відсоткову ставку та продовжено строк дії основного договору.

Після закінчення строку дії Договорів, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення депозитних коштів та суми нарахованих відсотків. Однак, у встановлений законом строк, належні йому кошти відповідачем повернуті не були. В зв’язку із зазначеними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу по поверненню депозитних вкладів та нараховані відсотки, яка відповідно становить 403 334, 51 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки на час розгляду справи не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

07 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою “Тринадцята зарплатня” було укладено Договір про депозитний вклад № 37/07/08, відповідно до якого позивач вніс на депозитний рахунок спілки грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. строком на один рік та відсотковою ставкою 26 % на рік.

Додатковими угодами до даного Договору було внесено зміни до умов основного Договору. Зокрема Додатковою угодою № 1 від 07.07.2008 року було збільшено відсоткову ставку по основному Договору до 28 %, а також Додатковими угодами від 07.09.2009 р., 07.10.2009 р. та 21.12.2009 р. було пролонговано строк дії основного Договору до 07 травня 2010 року.

25 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено ще один Договір про депозитний вклад № 145/09/08 відповідно до якого ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок спілки грошові кошти у розмірі 110 070,25 грн. строком на один рік та відсотковою ставкою 27 % на рік.

Додатковими угодами до даного Договору було внесено зміни до умов основного Договору. Зокрема Додатковою угодою № 1 від 25.09.2008 року було збільшено відсоткову ставку по основному Договору до 32 %, а також Додатковими угодами від 25.09.2009 р., та 21.12.2009 р. було пролонговано строк дії основного Договору до 25.траня 2010 року.

Факт зарахування зазначених грошових коштів на рахунок відповідача підтверджується копіями квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 16, 22-24 ).

Згідно п. 3.2 Договору депозитного вкладу спілка зобов’язана повернути вкладнику всю суму вкладу та нараховані відсотки, відповідно до умов даного Договору, зокрема після закінчення строку дії Договору.

Як було встановлено в судовому засіданні, 27.07.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відповідача про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків за Договорами депозитного вкладу ( а.с. 25). Однак відповідач відмовив позивачу у поверненні суми вкладу та відсотків, мотивуючи це відсутністю у нього грошових коштів, надіславши позивачу відповідне повідомлення ( а.с. 26).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання ).

Статтею 23 Закону України “Про кредитні спілки” визначено, що кожен член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині 1 даної статті у порядку і в строки, які визначені відповідно до частини 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або договором, укладеним сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про кредитні спілки”, внески членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата належить членам спілки на праві приватної власності.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, обмеження прав позивача щодо отримання коштів, які є його власністю є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, а також Конституції України. Позивач не був позбавлений права на вищезазначені грошові кошти у встановленому законом порядку, а тому має право на їх повернення відповідачем без будь-яких обмежень.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за Договорами та не повернув позивачу належні йому кошти. Відповідно до довідки-відповіді, наданої позивачем (а.с. 27), сума боргу відповідача перед позивачем в частині повернення грошового вкладу становить 200 000,00 грн. та 110 070,25 грн., а також заборгованість відповідача по сплаті відсотків у розмірі 55 232, 85 грн. і 38 031, 41 грн., а всього 403 334, 51 грн.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 321, 509, 525, 526, 610 ЦК України, ст. 10, 23 Закону України “Про кредитні спілки”, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором депозитного вкладу у розмірі 403 334, 51 грн. ( чотириста три тисячі триста тридцять чотири грн. 51 коп.), та на користь держави судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя