№ 2-7102/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

31 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

               При секретарі Рященко Н.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача цільового внеску у розмірі 140 500 грн. та суму трьох відсотків річних за час прострочення повернення вкладу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 вересня 2007 року вона була прийнята до Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” та між нею та відповідачем було укладено Договір цільового внеску. Відповідно до умов даного Договору позивач внесла на рахунок Кредитної спілки 100 000 грн. Також між сторонами 25 березня 2008 року було укладено ще один Договір цільового внеску, відповідно до якого позивач внесла не рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 40 500 грн. Пунктом 3.2. Договору передбачено, що дострокове повернення внеску допускається на вимогу члена спілки, який повідомив про свій намір повернути цільовий внесок у строк 30 діб. Позивач зверталася до відповідача із відповідною заявою про повернення грошових коштів, проте відповідач до теперішнього часу грошові кошти, які належать позивачу, не повернув

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки на час розгляду справи не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

19 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою “Тринадцята зарплатня” було укладено Договір цільового внеску № 1815. Відповідно до умов даного Договору, позивач, як член спілки, внесла на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 100 000 грн.

25 березня 2008 року між сторонами було укладено ще один Договір цільового внеску № 2170308 ( далі –Договір ), відповідно до якого ОСОБА_1 внесла на рахунок Кредитної спілки грошові кошти у розмірі 40 500 грн.

Факт внесення зазначених сум коштів на рахунок відповідача підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру, які знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 4).

Cудом встановлено, що позивач звертався до Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” із заявою про повернення цільових внесків, однак, у встановлений строк, належні позивачу грошові кошти не були повернуті.

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору, член спілки не має права на дострокове повернення цільового внеску, крім випадків, передбачених п. 3.2 Договору. Дострокове повернення цільового внеску допускається на вимогу члена спілки, який повідомив про свій намір повернути цільовий внесок в строк до 30 діб. При цьому спілка повідомляє про це члена спілки –позичальника, який отримав кредит за рахунок цільового внеску і зобов’язаний у строк до 30 діб погасити частину кредиту спілки в сумі, що дорівнює сумі цільового внеску члена спілки. Цільовий внесок члена спілки не повертається до моменту повернення позичальником частини кредиту.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання ).

Статтею 23 Закону України “Про кредитні спілки” визначено, що кожен член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині 1 даної статті у порядку і в строки, які визначені відповідно до частини 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або договором, укладеним сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про кредитні спілки”, внески членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата належить членам спілки на праві приватної власності.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, обмеження прав позивача щодо отримання коштів, які є її власністю є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, а також Конституції України. Позивач не був позбавлений права на вищезазначені грошові кошти у встановленому законом порядку, а тому має право на їх повернення відповідачем без будь-яких обмежень.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за Договорами та не повернув позивачу належні йому кошти в розмірі 100 000 грн. та 40 500 грн.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення суми 3 % річних за час прострочення виконання зобов’язання, то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Як було встановлено в судовому засіданні, сума трьох відсотків річних за час прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення грошових коштів за Договором № 1815 за період з 19.09.2008 року по 23.02.2011 року та за Договором № 2170308 за період з 25.03.2009 року по 23.02.2011 року відповідно становить 8 697, 82 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” на користь ОСОБА_1 належні їй грошові кошти цільових внесків у розмірі 140 500 грн., а також суму трьох відсотків річних у розмірі 8 697, 82 грн.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 321, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 10, 23 Закону України “Про кредитні спілки”, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки “Тринадцята зарплатня” на користь ОСОБА_1 суму цільових внесків в розмірі 140 500 грн., 3 % річних в розмірі 8 697, 82 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 149 317, 82 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 1 491, 98 грн.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя