Судове рішення #15171682

Справа № 2-7322\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         26 квітня 2011 року Шевченківський районний  суд м. Києва

         В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

                        При секретарі Рященко Н.Г.

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

         Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що 27.10.1990 року вони з відповідачем уклали шлюб. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка на сьогоднішній день є повнолітньою. Близько трьох років вони з відповідачем не проживають разом, не ведуть спільного господарства, подружні відносини не підтримують. Причиною розірвання шлюбу є несумісність характерів, постійні сварки та втрата почуття кохання до чоловіка.

         Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що знає родину ОСОБА_1 біля двох років і вони двічі намагалися розірвати шлюб. Сторони довгий час  не проживають разом, у кожного з них своє життя.

         Відповідач в судовому засіданні заперечував проти розірвання шлюбу, просив суд надати строк для примирення.

         Заслухавши пояснення сторін та представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

         27.10.1990 року сторони вступили в шлюб та зареєстрували його в відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського райвиконкому м. Києва. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

         Причиною розпаду сім»ї сторін стало те, що подружжя мають різні характери та погляди на життя, сімейні та шлюбні відносини.

         Близько трьох років подружжя не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх і сімейних відносин. В судовому засіданні сторони повідомили, що існує спір матеріального характеру, який мають вирішити в судовому порядку.  

         Позивач категорично заперечувала проти надання строку для примирення, оскільки її рішення про розірвання шлюбу є зваженим, а тому збереження шлюбу є неможливим.  

         За таких обставин, суд вважає, що сім»я розпалася остаточно, підстав для примирення подружжя суд не встановив, а тому шлюб підлягає розірванню.

         Відповідно до ст.. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу  надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

         В судовому засіданні встановлено, що позивач після розірвання шлюбу бажає і надалі  іменуватися прізвищем «ОСОБА_1».

         Керуючись ст.. 110, 111, 112, 113 СК України, ст.. 10, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

         Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 27 жовтня 1990 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського райвиконкому м. Києва, за актовим записом № 1195, розірвати.

         Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».

         Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя

                 

 







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація