№ 2-3017/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

               При секретарі Рященко Н.Г.

   Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Донгорбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі порушили умови Договору кредиту, не повернули отриманий кредит своєчасно, не сплатили кошти за користування ним. Відповідно до умов Кредитного договору відповідачі повинні сплатити пеню за несвоєчасне погашення кредиту та порушення умов договору, а всього заборгованість складає 41 388 008, 92 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 штраф за порушення умов Договору поруки, який складає 9 395 460, 79 грн.. Зазначені суми боргу він просить стягнути з відповідачів у повному обсязі, а також судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи.

В ході розгляду даної цивільної справи представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору в частині простроченої заборгованості по сплаті відсотків та нарахованої суми пені у розмірі 2 736 773, 70 грн. та судові витрати, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму штрафу за невиконання умов договору поруки у розмірі 9 395 460, 79 грн.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вони зверталися до позивача із проханням відстрочення сплати заборгованості, однак позитивної відповіді не отримали.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи це тим, що її довірителька намагалася належним чином виконати зобов’язання, звертаючись з відповідною заявою до ОСОБА_1 щодо прохання належного виконання ним умов кредитного договору, а також стверджувала про відсутність вини відповідача ОСОБА_2 у тому, що зобов’язання не було виконане належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В травні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ЗАТ “Донгорбанк” про визнання договору поруки недійсним. Представником ЗАТ “Донгорбанк” було подано зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2010 року первісний позов було залишено без розгляду.

15 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством “Донгорбанк” та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 2007-10-Ф. Bідповідно до умов даного Договору з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 від 02.04.2007 року, № 2 від 03.02.2009 року та № 3 від 21.07.2009 року ОСОБА_1 було надано кредит у формі не поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом у доларах США –1 318 003, 71 доларів США, у гривнях –23 495 127, 50 грн. на споживчі цілі зі строком повернення до 12.03.2010 року та сплатою відсотків у розмірі 12 % на рік за користування кредитом за строковою заборгованістю та 17 % річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю по кредиту у доларах США, а також зі сплатою 25 % на рік за користування кредитом за строковою заборгованістю та 30 % річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю по кредиту у гривнях.

Відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію юридичних осіб, було проведено зміну найменування юридичної особи з ЗАТ “Донгорбанк” на ПАТ “Донгорбанк”.

Згідно п. 3.4.1. та 3.4.2. Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язався повертати отримані кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом в строк та у розмірі, передбаченому даним Договором.

Відповідно до п. 5.1. Договору кредиту за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом відповідач повинен сплатити Банку пеню у гривні, відповідно до офіційного курсу НБУ на день сплати у розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

ПАТ “Донгорбанк” виконав свої зобов’язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується документами на видачу готівки та виписками із рахунків. Разом із тим, відповідач обов’язки позичальника відповідно до умов Кредитного договору не виконав та допустив прострочення виконання зобов’язання, починаючи з 13.03.2010 року. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої представником ПАТ “Донгорбанк”, cтаном на 06.09.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору складає 41 388 008, 92 грн., в тому числі:

23 495 127, 50 грн. – сума простроченої заборгованості за кредитом у гривнях;

6 060 455, 48 грн. –сума заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитом у гривнях;

411 277, 38 грн. –сума пені за прострочення сплати відсотків за кредитом у гривнях;

10 264 341, 66 грн., що еквівалентно за курсом НБУ 1 297 936, 53 доларів США –сума простроченої заборгованості за кредитом у доларах США;

1 108 800, 81 грн., що еквівалентно за курсом НБУ 140 209, 00 доларів США –сума заборгованості по нарахованим відсотках по кредиту у доларах США;

48 006, 09 грн., що еквівалентно за курсом НБУ 6 070, 42 доларів США –сума пені за прострочення сплати відсотків за кредитом у доларах США.

Офіційний курс долара США до гривні, встановлений НБУ станом на 06.09.2010 року складав 790, 8200 грн. за 100 доларів США ( відповідно до довідки а.с. 46).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в яких одна сторона ( боржник ) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право  вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушив умови договору, суд вважає за необхідне стягнути з нього суму боргу у повному обсязі відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 2007-Ф-10 від 15.03.2007 року ОСОБА_2 виступила поручителем на підставі Договору поруки № 10-2007-Ф/2. Відповідно до умов даного договору поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником свого обов’язку за вищезазначеним кредитним договором. Згідно п. 1.2 Договору поруки, у випадку порушення кредитного зобов’язання, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, а саме: повернути кредит у сумі 7 880 000, 00 доларів США до 13.03.2009 року; сплатити відсотки за строкове користування коштами у розмірі 12 % річних; сплатити відсотки за безпідставне користування коштами у розмірі 17 % річних; сплати неустойку та відшкодувати збитки згідно умов кредитного договору.

03.02.2009 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки, відповідно до якої у договір були внесені зміни стосовно обсягу відповідальності поручителя перед кредитором по основному зобов’язанню боржника, включаючи повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а саме: повернути кредит у сумі 4 391 257, 38 доларів США до 12.03.2010 року; сплатити відсотки за строкове користування коштами у розмірі 12 % річних; сплатити відсотки за безпідставне користування коштами у розмірі 17 % річних; сплатити неустойку та відшкодувати збитки згідно умов кредитного договору.

21.07.2009 року до Договору поруки було укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої у договір внесено зміни стосовно обсягу відповідальності поручителя перед кредитором по основному зобов’язанню боржника, включаючи повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а саме: повернути кредит у розмірі 1 318 003, 71 доларів США та 23 495 127, 50 грн. до 12.03.2010 року; сплатити відсотки за строкове користування коштами у доларах США в розмірі 12 % річних; сплатити відсотки за безпідставне користування коштами у доларах США в розмірі 17 % річних; сплатити відсотки за строкове користування коштами у гривнях в розмірі 25 % річних; сплатити відсотки за безпідставне користування коштами у гривнях в розмірі 30 % пічних; сплатити неустойку та відшкодувати збитки згідно з умовами кредитного договору.  

Статтями 553, 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником, а у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Судом встановлено,  що відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання поручителя перед позивачем не виконала належним чином. Відповідно до п. 3.2. Договору поруки у разі невиконання поручителем належним чином взятих на себе за цим договором зобовязань, він повинен сплатити кредитору штраф у розмірі 25 % від суми невиконаної вимоги. Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір штрафу відповідно становить 9 395 460, 79 грн.

Під час розгляду даної справи представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишок нестягнутої заборгованості по кредитному договору, яка станом на 20.02.2011 року становить 2 736 773, 70 грн., у тому числі:

1 834 551, 04 грн. –сума заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитом у гривнях;

361 583, 96 грн. –сума пені за прострочення сплати відсотків за кредитом у гривнях;

467 599, 96 грн. - сума заборгованості по нарахованих відсотках за кредитом у доларах США;

73 038, 74 грн. –сума пені за прострочення сплати відсотків за кредитом у доларах США.

Станом на 18.02.2011 року офіційний курс долара США до гривні, встановлений НБУ, становив 794,1700 грн. за 100 доларів США.

Також позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму штрафу за невиконання умов договору поруки у розмірі 9 395 460, 79  грн.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу, яку потрібно сплатити відповідачам вдвічі. Сума пені відповідно становитиме - 217 311, 35 грн., сума штрафу –4 697 730, 40 грн.

В зв’язку із цим заборгованість відповідачів по Кредитному договору становить 2 519 462, 35 грн., з яких: 1 834 551, 04 грн. – сума заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитом у гривнях; 467 599, 96 грн. - сума заборгованості по нарахованих відсотках за кредитом у доларах США; загальна сума зменшеної пені –217 311, 35 грн. Сума штрафу, яка має бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 відповідно становить 4 697 730, 40 грн.

Що стосується заперечень представника ОСОБА_2 що стягнення суми боргу за кредитним договором та штрафних санкцій у зв’язку із відсутністю вини її довірительки у наявності простроченої ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, то суд вважає, що вони не є обґрунтованими, оскільки відповідач ОСОБА_2, виступивши поручителем по Кредитному договору та підписавши Договір порука усвідомлювала наявність ризику щодо неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань та необхідності солідарного повернення суми заборгованості. Також умовами укладеного Кредитного договору та Договору поруки не передбачено наявність чи відсутність вини позичальника чи поручителя як обов’язкової умови за наявності чи відсутності якої повинно здійснюватися виконання зобов’язання. Також, як вбачається з наданих пояснень представника ОСОБА_2 вона знала про наявність прострочено заборгованості по кредиту, однак не звернулася до Банку із відповідною заявою щодо погашення хоча б частини заборгованості з метою належного виконання взятих на себе зобов’язань поручителя та недопущення нарахування їй суми штрафу за невиконання своїх зобов’язань як поручителя.

Згідно положень ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку ( пеня, штраф ), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, оскільки відповідачі порушили взяті на себе зобов’язання, та не виконали їх належним чином, суд вважає за необхідне стягнути в солідарному порядку з відповідачів суму боргу за Кредитним договором у розмірі 2 519 462, 35 грн., а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму штрафу за порушення умов Договору поруки в розмірі 4 697 739, 40 грн.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 551, 553, 554, 610, 612, 624, 625 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд                

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства “Донгорбанк” заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 519 462, 35 грн., судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 2 521 282, 35 грн. ( два мільйони п’ятсот двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дві грн. 35 коп. ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Донгорбанк” штраф за невиконання обов’язків поручителя в розмірі 4 697 739, 40 грн.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя