Справа № 2-7545\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

     21 квітня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва

     В  складі головуючого  судді Волокітіної Н.Б.

                      При секретарі Рященко Н.Г.

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного  товариства Комерційний банк «Надра»про визнання дії незаконними, зобов’язання повернути банківський вклад,

ВСТАНОВИВ

     Позивач звернулася до суду з позовною заявою про  визнання дії відповідача щодо відмови у видачі банківського вкладу незаконними, зобов’язання повернути банківський вклад в розмірі 7000 Євро, зобов’язання нарахувати та виплатити відсотки в розмірі 1932,39 Євро, стягнення моральної шкоди.

     В обґрунтування позовних вимог позивач пояснила, що 24.04.2008 року вона уклала з ВАТ КБ «Надра»договір строкового банківського вкладу відповідно до якого внесла на депозитний рахунок 7000 Євро строком на 12 місяців з процентною ставкою 10,45 % річних. Після закінчення строку дії договору, вона звернулася до відповідача з вимогою  повернути кошти, але їй було відмовлено. Проценти, які були нараховані за час дії договору, їй виплатили. Однак, вважає, що договір автоматично було продовжено, оскільки депозитний вклад їй не повернуто, а тому банк зобов’язаний нарахувати відсотки на депозитний вклад в розмірі 1932,39 Євро за період з 24.04.2009 року по 15.12.2010 року.  

     Відповідач в судове засідання не з’явився, про час  та місце слухання справи повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши за згодою позивача, відповідно до ст.. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.  

     Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

     24.04.2008 року ОСОБА_1  уклала з ВАТ КБ «Надра договір строкового банківського вкладу № 391896 «Мій вибір»відповідно до якого вона внесла на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 7000 Євро строком на дванадцять місяців з процентною ставкою 10,45 % річних.

     03.09.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, після шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на прізвище чоловіка «ОСОБА_1».  

     Після закінчення дії договору  позивач звернулася до ВАТ КБ «Надра»з вимогою про повернення коштів, але їй було відмовлено в зв’язку з веденням мораторію в ВАТ КБ «Надра».

     Як пояснила позивач,  відповідач сплатив їй відсотки за депозитним договором, які були нараховані за час дії договору, крім суми вкладу в розмірі 7000 Євро.

     Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Згідно ст.. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

      Таким чином, суд вважає за необхідне визнати дії ВАТ КБ «Надра»щодо відмови у видачі ОСОБА_1 вкладу за договором банківського вкладу «Мій вибір»№ 391896 в іноземній валюті в розмірі 7000 Євро неправомірними та  зобов’язати ВАТ КБ «Надра»повернути позивачу депозитний вклад в розмірі 7000 Євро.

     Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити відсотки на депозитний вклад за період з 24.04.2009 року по 15.12.2010 року в розмірі 1932,39 Євро, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

     Відповідно до п.4.7 Договору у випадку коли в день закінчення строку дії вкладу, вкладник не звернувся до банку з вимогою отримання вкладу, строк дії вкладу, зазначений у п.2.2. подовжується на такий саме строк.

     В судовому засіданні було встановлено, що позивач після закінчення строку дії договору звернулася до банку з вимогою повернути вклад, проте, в зв’язку з ведення мораторію в банку вклад їй повернуто не було, а значить, виходячи з вимог п.4.7 Договору в даному випадку строк дії вкладу не подовжується.

     В судовому засіданні позивач просила стягнути з відповідача моральну шкоду на підставі ст.. 1167 ЦК України.

     Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

     Проте, суд вважає, що не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли з порушення договірного зобов’язання, положення глави 82 ЦК України, які врегульовують правила деліктної відповідальності. Тому у випадку невиконання зобов’язань, в тому числі неповернення банківського вкладу, положення ст.. 1167 ЦК України не застосовуються.

     Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем діяли договірні правовідносини, які регулюються ЦК України, а умовами договору  відшкодування моральної шкоди не передбачено, як і не передбачено і ЦК України відшкодування моральної шкоди в зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

      Керуючись ст. 526, 530, 1058, 1061, 1167 ЦК  України,  ст.. 10, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ

      Позовні вимоги задовольнити частково.

      Визнати дії Відкритого акціонерного  товариства Комерційний банк «Надра»щодо відмови у видачі ОСОБА_1 вкладу за договором банківського вкладу «Мій вибір»№ 391896 в іноземній валюті в розмірі 7000 Євро неправомірними.

      Зобов’язати Відкрите акціонерне  товариство Комерційний банк «Надра»повернути ОСОБА_1 депозитний вклад в розмірі 7000 Євро.

      Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства Комерційний банк «Надра»на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1040,58 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

      Решту позовних вимог залишити без задоволення.

      Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

      Заочне рішення набирає законної сили на загальних підставах, визначених ЦПК України.

      Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя