Справа № 2-3585\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         10 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва

         В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

                         При секретарі Романенко О.М.

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»про включення в реєстр вимог кредиторів,

ВСТАНОВИВ

         Позивач  звернулася до суду з позовом в якому просить  включити її в реєстр кредиторів.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що  між нею та ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»були укладені чотири депозитні договори. В лютому 2008 року в неї погіршився стан здоров’я, в результаті чого вона з 21 квітня по 03 червня 2008 року перебувала на стаціонарному лікуванні. В лікарні їй було зроблено операцію, після якої вона рік була прикута до ліжка. Оскільки вона була важко хворою, то не мала можливості слідкувати за пресою і відповідно не була проінформована про ліквідацію ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень». Після одужання,  вона прийшла до банку, де дізналася про ліквідацію банку і про те, що строки подання заяви про внесення її до реєстру вимог кредиторів щодо повернення вкладів пропущено. Тому вона вважає, що з поважних причин пропустила строк для  подання вимоги про включення її до реєстру кредиторів банку і просить позовні вимоги задовольнити.

        Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач повинна була подати заяву про включення її в реєстр вимог кредиторів до 01.06.2008 року, що не було зроблено, тому просить відмовити в задоволенні позову.           

        Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

        30.06.2006 року між позивачем та ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»було укладено депозитний договір на суму 110000 грн. строком до 01.07.2008 року; 11.07.2006 року було укладено депозитний договір на суму 100000 грн. строком до 12.07.2008 року; 19.07.2007 року укладено депозитний договір на суму 50000 грн. строком до 20.10.2008 року; 19.11.2007 року було укладено депозитний договір на суму 40000 грн. строком до 19.05.2008 року.

        В судовому засіданні було встановлено, що позивач з 21.04.2008 року по 03.06.2008 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в міській клінічній лікарні № 10  м. Києва, де їй було зроблено три операції, в результаті чого вона рік була прикута до ліжка.

        Після одужання позивач  звернулась до банку про повернення депозитних коштів, де вона дізналася про його ліквідацію та про те, що  строк для звернення з заявою про внесення до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог чинного законодавства України  закінчився.

        Відповідно до ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кредитори мають право заявити про свої вимоги до банку протягом 1 місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.

        Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ « Європейський банк розвитку та заощаджень» опубліковано у ЗМІ – газеті «Голос України»від 01.03.2008 року за № 41.

        Згідно ст. 96 Закону,  вимоги, заявлені після закінчення  строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

        Як встановлено судом,  заявити свої вимоги до банку  у визначені законом строки  позивач не могла, оскільки  на той час знаходилась на лікуванні.

        Згідно ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

        Стаття 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права.

        У відповідності до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу вкладника банку ( фінансової установи) про видачу вкладу.

        Таким чином, суд вважає, що позивач  не звернулась у визначні законом строки до банку  для включення її до реєстру кредиторів так як її право  на таке звернення  виникло лише після одужання.

        В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачу було виплачено кошти в розмірі 50000 грн., а тому на сьогоднішній день заборгованість за депозитним договором становить в розмірі 322517,37 грн., про що не заперечувала позивач.

        Тому суд вважає, що причини  пропуску позивачем строку на звернення  до банку, визначені в ст. 89 вищезазначеного Закону є поважними, а  тому суд поновлює даний строк і зобов’язує ліквідатора банку  включити позивача до реєстру кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» на суму 322517,37 грн.

        Керуючись ст.251, 261, 268 ЦК України, ст. 89, 93, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ

        Зобов’язати Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»включити ОСОБА_1 до реєстрів кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»на суму 322517,37 грн.

        Стягнути з Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 37 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн.  

        Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя