ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4669/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.                    

при секретарі судового засідання Салюк І.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом   Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, вул. Бакуліна, буд. 6, м.Харків, 61166)               

до   Комунального підприємства  Харківської районної ради "Комуненерго" (код ЄДРПОУ 39402730, вул. Горького, буд. 1, смт. Хорошеве, Харківський район, Харківська область, 62466)          

про  стягнення коштів у розмірі 804 983, 18 грн

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: Косінова Т.С.;

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) у сумі 804 983,18 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує користуванням відповідачем надрами (підземні води) без спеціального дозволу на користування надрами за період з 01.08.2018 по 30.01.2019, внаслідок чого обсяг забраної води складає 615,86 тис.м3. Позивач вказує, що про порушення свого права дізнався лише у червні 2021 року (момент складання та підписання акту перевірки), що в розумінні ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України є моментом початку перебігу строку позовної давності, тобто позивачем не порушені строки позовної давності.

1.2. Відповідач проти позову заперечує частково. Позовні вимоги (за період з 01.07.2018 по 05.02.2019 у розмірі 133848,33 грн.)відповідач визнає. Проти задоволення вимог в частині 671 134,80 грн. за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 заперечує з підстав спливу строку позовної давності.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1          Державною екологічною інспекцією Харківської області в період з 01.06.2021 по 14.06.2021 було здійснено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства  «Комуненерго». За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланогового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №519/12-02/02-04 від 14.06.2021 (а.с. 12-19).

2.2          Актом перевірки від 14.06.2021 №519/12-02/02-04 встановлено, що в період з 01.08.2018 по 05.02.2019 Комунальне підприємство Харківської районної ради «Комуненерго» здійснювало самовільне користування надрами (підземні води). Акт перевірки від 14.06.2021 №519/12-02/02-04 надіслано на адресу комунального підприємства засобами поштового зв`язку, у зв`язку із відмовою від його підписання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6116500920980) (а.с.20). Примірник акта отримано представниками підприємства – 06.07.2021.

2.3          Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до КП "Комуненерго" з претензією №111 від 27.07.2021 на суму 804 983,18 грн., в якій зазначено, що відповідачем заподіяно державі збитки внаслідок забору води із свердловин в період з 01.08.2018 по 05.02.2019, а саме здійснювалось самовільне  користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст.  19, 21 Кодексу України про надра (а.с. 40). До претензії додано розрахунок збитків, який здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (а.с. 41).

2.4          У листі №5240-02-04 від 23.11.2021, направленому керівнику КП «Комуненерго», позивач вказав, що при фіксуванні порушення природоохоронного законодавства в частині відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) Інспекцією допущено технічну помилку, а саме замість того, «що з 01.08.2018 по (неможливо ідентифікувати зміст тексту) Комунальним підприємством Харківської районної ради «Комуненерго» здійснювалось самовільне користування надрами (підземні води)» вважати,  «що з 01.08.2018 по 14.06.2021 Комунальним підприємством Харківської районної ради «Комуненерго» здійснювалось самовільне користування надрами (підземні води) (а.с.21).

2.5          Відповідно до Статуту КП «Комуненерго» створено на майні комунальної власності Безлюдівської селищної ради і перебуває в управлінні Безлюдівської селищної ради; основним видом діяльності підприємства є, зокрема виробництво, транспортування, постачання та реалізація теплової енергії, тощо. На балансі підприємства перебуває 27 артезіанських свердловин, які розташовані у Харківському районі. Підприємством було отримано дозвіл на спеціальне водокористування №608/ХР/49д-19 від 06.02.2019 (строк дії до 06.02.2022), метою водокористування є: питні і санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, передача води населенню та вторинним водокористувачам.  

2.6          Актом перевірки зафіксовано, що речові права на земельні ділянки на яких розташовані артезіанські свердловини не зареєстровані.

2.7          Згідно даних Звітів про використання води за формою №2-ТП (водогосп) за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік за період з 01.08.2018 по 30.01.2019 обсяг забраної з артезіанських свердловин підземної води складає 615,86 тис.куб.м.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом позову є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 804 983,13 грн.

3.2. Підставами позову позивач зазначає порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, а саме самовільне використання природних ресурсів (надр), внаслідок чого державі заподіяно шкоду та посилається на ст. ст. 38,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 1, 17 Закону України «При питну вода та питне водопостачання», ст. ст. 19,21,56 Кодексу України про надра, ст. 1166 Цивільного кодексу України.

3.3. Позивач вказує, що перебіг строку позовної давності у спорах, пов`язаних із стягнення завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разу несвоєчасного складання акту -з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Стверджує, що відповідно до даних звітності за формою №2ТП відповідачем за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 забір води з підземних джерел (артезіанських свердловин) на власні потреби та забезпечення населення склав - 513,1 тис.м3 (617 134,80 грн.). У зв`язку з тим, що в позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків саме за період з 01.01.2018 по 30.01.2019 без врахування трирічного строку позовної давності,  зазначає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків за даний період в розмірі 671 134,80 грн. (за період з 01.01.2018 по 31.05.2018) потрібно відмовити. Визнає позовні вимоги за період з 01.07.2018 по 05.02.2019 в розмірі 113 848,33  грн. Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

5. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/4669/21.

5.2.Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З огляду на предмет та підстави позовних вимог та заперечень на них, предмет доказування  у цій справі складають такі обставини:

- Чи мало місце порушення Комунальним підприємством «Комуненерго» вимог природоохоронного законодавства, а саме самовільне користування надрами (підземні води)?

- Чи здійснений розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у відповідності до вимог чинного законодавства?

-Чи є підстави для застосування позовної давності до вимог за період з 01.01.2018 по 31.05.2018?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОМУНЕНЕРГО» ВИМОГ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

7.1          Згідно з частиною 1 статті     149, статтею     151 Господарського кодексу України     суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього     Кодексу     та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

7.2          Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

7.3          Згідно з  ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

7.4          За змістом статті 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.

7.5          Частиною 5 ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

7.6          Статтею 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» унормовано, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

7.7          З огляду на викладені норми чинного законодавства, саме на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» покладено обов`язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, норми вказаного Закону носять імперативний, а не альтернативний характер, і відповідно, покладають на відповідача саме обов`язок оформити відповідний дозвіл. Наведений Закон не містить виключень стосовно можливості надавати відповідні послуги без дозволу, як не передбачає і надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди.

7.8          Згідно з ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

7.9          Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

7.10 Статтею 21 даного Кодексу встановлено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

7.11 Таким чином, використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

7.12 Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

7.13 За приписами ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.14 Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

7.15 Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

7.16 Слід зауважити, що  стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди".   Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

7.17 Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності. в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) Остання складова  - вина завдавача шкоди,  але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.        

7.18 Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно  в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

7.19Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, в даному випадку Комунальне підприємство «Комуненерго».

7.20 Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).    

7.21 В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

7.22 При цьому Cуд зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем визнається факт самовільного користування надрами (підземні води)  в період з 01.07.2018 по 05.02.2019. Інша частина вимог за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 відповідачем не визнаються у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

7.23 У  діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: протиправна поведінка полягає у невжитті заходів щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування (ст.   19,21 Кодексу України про надра, ст.17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»); вина особи, яка полягає у порушені правил спеціального водокористування, а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки, приписом, тощо; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача.

7.24 Крім того, станом на 25.11.2021 (день подання позивачем позовної заяви до господарського суду), відповідачем не було використано свого права на звернення до суду з метою захисту порушених прав, а саме, визнання дій щодо проведення перевірки, нарахування шкоди або складання акту такими, що вчиненні з порушенням вимог діючого законодавства.

7.25 Таким чином, на підставі Акту перевірки від 14.06.2021 №519/12-02/02-04 та визнання відповідачем заподіяння шкоди державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) (п. 3 відзиву), судом встановлено факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування з 01.08.2018 по 31.01.2019, що є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

7.26 Видобування та подальше використання відповідачем підземних вод в обсягах  615,86 тис. м. куб.  мало місце саме за період з 01.08.2018 по 31.01.2019, що підтверджується звітами за формою №2-ТП-водгосп (річна) за 2018,2019 роки.

          ЩОДО РОЗРАХУНКУ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК САМОВІЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

7.27 Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованою в Мін`юсті України від 14.08.2009 за №767/16783 зі змінами та доповненнями (далі - Методика).

7.28 Відповідно до п. 1.7 Методики, самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

7.29Згідно з п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 * W*  Тар (грн.), (23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.          Відповідно до п. 9.2 Методики, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

7.30 За звітами за формою № 2-ТП- водгосп (річна) за 2018,2019 роки позивачем визначено фактичний об`єм води, що використаний відповідачем самовільно без дозвільних документів, а саме: 1) серпень 2018 року – 110 тис. куб. м.; 2) вересень 2018 року – 97,7 тис. куб. м.; 3)  жовтень 2018 року – 117,8 тис. куб. м.; 4) листопад 2018 року – 110,6 тис. куб. м.; 5) грудень 2018 року – 97,1 тис. куб. м.; 6) січень 2019 року – 91,2 тис. куб. м., які підтверджують факт видобування та подальшого використання відповідачем підземної води за період з 01.08.2018 по 31.01.2019 об`ємом 615,86 тис. м.куб.

7.31 Здійснивши перерахунок розміру шкоди, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції  у Харківській області про стягнення з Комунального підприємства "Комуненерго" збитків у сумі 804 983,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

8.ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

8.1          Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

8.2          Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

8.3          Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

8.4          Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

8.5          Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

8.6          Так, позовна давність застосовується лише за наявності порушення прав особи. Отже перш, ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, якщо такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові, у зв`язку зі спливом позовної давності, за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

8.7          Так, предметом спору у цій справі є стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) у період з 01.08.2018 по 30.01.2019 на підставі акту перевірки № 519/12-02/02-04 від 14.06.2021 року.

8.8          Таким чином, позивач дізнався про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період здійснення перевірки, тобто у червні 2021 року (момент складання акту перевірки), що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності, тобто позивачем не порушено строки позовної давності.

8.9          При цьому, судом враховано, що перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних зі стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складання акту про відповідне порушення (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 12.06.2018 року у справі №910/10452/17 та від 17.04.2018 року у справі №910/2863/17).

8.10 Враховуючи, що з позовною заявою позивач звернувся до суду 25.11.2021 року та позовні вимоги ґрунтуються на акті перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який був складений 14.06.2021 року, строк позовної давності до заявлених позовних вимог не сплив. Тому, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. На підставі викладеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. У суду відсутні підстави для застосування положень ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та повернення з бюджету 50% сплаченого за позовною заявою судового збору, з огляду на часткове визнання відповідачем позову.

10.2.Згідно з частиною четвертю статті 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Харківській області задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Харківської районної ради «Комуненерго» (вул. Горького, буд. 1, смт. Хорошеве, Харківський район, Харківська область, 62466, код ЄДРПОУ:39402730) на користь держави на р/р UA568999980333119331000020629, ГУК Харків обл/СТГ Безлюдів/,код ЄДРПОУ:37874947, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 804 983,18 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Харківської районної ради «Комуненерго» (вул. Горького, буд. 1, смт. Хорошеве, Харківський район, Харківська область, 62466, код ЄДРПОУ:39402730) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області на р/р UA878201720343150002000081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ:37999518, МФО 820172, судовий збір в розмірі 12074,74 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, встановлені статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "22" лютого 2022 р.   

Суддя Т.Д. Гребенюк