Єдиний унікальний номер 341/293/24

Номер провадження 1-в/341/50/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

начальник Івано-Франківського районного сектору № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області подання начальника сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про звільнення від призначеного покарання відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бишів Галицького району, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, судимого за вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25.04.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт,

у с т а н о в и в :

25.04.2024 вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді 240 годин громадських робіт.

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відповідно до якого викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ЧЧ «Перехідні Положення» Податкового Кодексу України, для цілей адміністративного та кримінального законодавства, в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, що відповідно до підпункту 169.1.1, пункту 169.1, ст. 169, розділу ІV Податкового Кодексу України, дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022, з 01.01.2023, прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,0 гривні.

15.11.2023 ОСОБА_5 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, та своїми умисними протиправними діями міг завдати потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 384,75 гривень. На момент вчинення правопорушення сума викраденого не перевищувала 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановленого на 2023 рік.

У судовому засіданні представник Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області подання підтримала з підстав, викладених у ньому.

Прокурор не заперечував щодо задоволення подання та звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом покарання, оскільки ухвалений 09.08.2024 Закон покращує становище засудженого.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25.04.2024 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 240 годин громадських робіт.

Вирок набрав законної сили 28.05.2024.

Відповідно до положень ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17,0 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн ( 2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х 2=2684 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25.04.2024, ОСОБА_5 15.11.2023 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, та своїми умисними протиправними діями міг завдати потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 384,75 гривень, що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).

Таким чином, на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст .ст. 537, 539 КПК України, суд-

постановив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання згідно вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25.04.2024 в справі № 341/293/24 у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 7 (семи) діб з часу її проголошення через Галицький районний суд.

СуддяОСОБА_6