Справа № 4-999/11
П О С Т А Н О В А
11 травня 2011 року cуддя Печерського районного суду Отрош І. О. , при секретарі Степанишиній Н.О., за участю прокурора Мітли О.М., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу 08/1 управління нагляду за додержанням та застосуванням законів на транспорті прокуратури міста Києва Манелюка Ю.А. від 03.11.2010 про порушення кримінальної справи щодо заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову як незаконну, винесену передчасно, на підставі неповно проведеної дослідчої перевірки.
В обґрунтування скарги зазначає про необґрунтованість висновку прокурора щодо необхідності відчуження заступником генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 акцій, що становили предмет застави, виключно на підставі рішення суду та з аукціону (торгів), оскільки ст.20 ЗУ «Про заставу» регулюються правовідносини щодо звернення стягнення на заставлене майно в разі настання терміну виконання зобов’язання та яке не виконано, а в даному випадку при відчуженні заставлених акцій мало місце добровільне виконання зобов’язання, тобто «звернення стягнення» не настало. Зауважує, що передача заставленого майна АКБ «ТК Кредит» була погоджена із Фондом державного майна України листом від 14.01.2009 за №10-17-366 та затверджувалась протоколом №7 засідання комісії з реструктуризації ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України», а отже рішення про передачу банку заставленого майна приймалось не особисто ОСОБА_1, а колегіально комісією, до складу якої входили представники Фонду державного майна України, Державіаслужби, Київської міської державної адміністрації, Солом’янської районної державної адміністрації тощо.
Звертає увагу на хибність та безпідставність даних щодо заподіяння відчуженням заставленого майна тяжких наслідків на суму 1 901 500 грн., оскільки внаслідок реалізації заставлених акцій ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» і держава як власник 100% акцій отримала зменшення боргових зобов’язань на зазначену суму, що визначено умовами договору щодо врегулювання заборгованості від 16.01.2009, відповідно до п.3 якого припиняються всі зобов’язання Позичальника за основним зобов’язанням у сумі, що відповідає узгодженій вартості реалізації цінних паперів, що вказана в п.1.2. цього Договору. При цьому отримані ПП «ТВВ» від АБ «ТК Кредит» грошові кошти були направлені на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» згідно із умовами кредитного договору №328 від 20.09.2004 та у відповідності із Планом реструктуризації ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України».
Вказує на відсутність в оскаржуваній постанові вказівок на те, в інтересах яких саме осіб діяв ОСОБА_1 та в чому полягає його умисел, а також конкретних даних, які б свідчили про наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України в його діях. /а.с.1-3/
В судовому засіданні представник заявника по скарзі – адвокат ОСОБА_2, вимоги скарги підтримав з посиланням на викладені в ній факти і обставини. Надав суду письмові пояснення, в яких, додатково до викладеного в скарзі, звернув увагу, що в оскаржуваній постанові не вказано, яким чином державі як власнику 100 % акцій ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» заподіяно збитків на вказану в постанові суму. В даному випадку внаслідок укладання договору врегулювання заборгованості та відчуження заставлених акцій ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» зменшило боргові зобов’язання на суму 1 901 500 грн., дослідчою перевіркою також не встановлено факту відчуження акцій за занижено ціною, а таким чином матеріальний збиток відсутній, у зв’язку з чим немає підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.365 КК України, оскільки диспозиція статті встановлює відповідальність в залежності від наявності та розміру збитків. Заперечує пояснення колишнього заступника голови Фонду державного майна України ОСОБА_3 в матеріалах дослідчої перевірки, в яких він зазначає, що надаючи згоду на відчуження пакету акцій, він мав на увазі, що така передача повинна здійснюватись на підставі рішення суду у встановленому ЗУ «Про заставу» порядку, оскільки сам зміст листа №10-17-366 від 14.01.2009 не містить вказівок на такий порядок.
Таким чином, посилаючись на відсутність даних, які б свідчили про наявність ознак злочину, неконкретизованість наявності тяжких наслідків, просив скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати /а.с.86-88/.
При цьому адвокат не оскаржував приводу до порушення кримінальної справи, яким вважав повідомлення Головного КРУ України до прокуратури, та законності джерел отримання даних, проте заперечував наявність підстав до порушення, зокрема не погодився з думкою прокурора про порушення при відчуженні заставленого майна ст. 20 ЗУ «Про заставу». Зазначив, що в розумінні ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» під «зверненням стягнення на майно» мається на увазі його примусове відчуження, тоді як заступником генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 було передано заставодержателю АКБ «ТК «Кредит» цінні папери в порядку добровільного виконання зобов’язання за договором застави №328 від 20.09.2004.
Заявник по скарзі ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене в ній та поясненнях свого представника адвоката ОСОБА_2 Пояснив, що при відчуженні акцій керувався тим, що ст. 20 ЗУ «Про заставу» регулює порядок звернення стягнення на предмет застави, тобто примусового відчуження, а у випадку, за яким порушена кримінальна справа, мала місце добровільна передача заставленого майна.
Представник Головного КРУ України, повідомленого належним чином про розгляд справи судом, в судове засідання не з’явився. Вислухавши думку заявника ОСОБА_1, його представника – адвоката ОСОБА_2, прокурора, суддя визнав можливим проводити розгляд скарги у відсутність представника особи, за повідомленням якої порушено кримінальну справу.
Прокурор Мітла О.М. доводи, викладені в скарзі та поясненнях в судовому засіданні, не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України, уповноваженою особою, за наявності на те приводів і підстав. Вважав приводом для порушення кримінальної справи безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України в діях ОСОБА_1, підставами – достатні дані, наявні в матеріалах перевірки. При цьому на думку прокурора відчуження ОСОБА_1 цінних паперів, що перебували у заставі, відбулось в порушення вимог ЗУ «Про заставу», відповідно до яких звернення стягнення повинно було відбуватися за рішенням суду та з аукціону (публічних торгів), можливості передачі предмету застави в добровільному порядку Законом не передбачено. Посилався на пояснення колишнього заступника Голови ФДМУ ОСОБА_3, який був опитаний в ході перевірки та зазначив, що ним було надано ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» погодження з приводу передачі банку «ТК «Кредит» пакету акцій ЗАТ «УАТЦ», але керівництвом авіакомпанії така передача мала здійснюватись відповідно до умов договору застави №823 від 22.10.2001 та ЗУ «Про заставу», на підставі рішення суду та з аукціону (публічних торгів). На підставі викладеного прокурор просив залишити скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення представника заявника по скарзі – адвоката ОСОБА_2, самого заявника – ОСОБА_1, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.
Постановою прокурора відділу 08/1 управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури м. Києва Манелюка Ю.А. від 03.11.2010 порушено кримінальну справу щодо заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України /а.м. 302-303 т.3/.
Постановою слідчого Київської транспортної прокуратури про уточнення даних від 18.12.2011 внесено уточнення до постанови про порушення даної кримінальної справи в частині написання по-батькові особи, відносно якої порушено кримінальну справу – ОСОБА_1. /а.м.304 т.3/ Судом при дослідженні матеріалів справи, які слугували приводом та підставою для порушення кримінальної справи встановлена наявність описки в постанові слідчого Київської транспортної прокуратури Коширець В.В. про уточнення данних в частині дати її винесення «18.12.2011», замість «18.12.2010», проте вказана обставини не може свідчити про незаконність порушення кримінальної справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за №3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ст.94 КПК України, якою встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, які спричинили тяжкі наслідки.
Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення даної кримінальної справи послугували лист-повідомлення заступника голови Головного контрольно-ревізійного управління України Краснікова Д.А. від 20.05.2010 №17-17/64 «Про результати аудиту», адресований Генеральній прокуратурі України та за яким Генеральною прокуратурою України було проведено перевірку в порядку ст. 97 КПК України /а.м.2-4, 1 т.1/, а також безпосереднє виявлення прокурором в діях заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України на підставі матеріалів перевірки, проведеної за повідомленням Головного КРУ України, які були зареєстровані в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини прокуратури м. Києва за реєстровим №134 від 29.07.2010 /рапорт – а.м.226 т.2/, що узгоджується та відповідає п.п.1, 5 ч.1 ст.94, ст.98 КПК України.
Відповідно до п.14.2.2. Договору застави цінних паперів №823 від 22.10.2004 реалізація предмета застави здійснюється відповідно до ЗУ «Про заставу». При цьому початкова ціна реалізації погоджується Фондом державного майна України.
Відповідно до п.14.2.3. вказаного Договору застави цей договір є правовстановлювальним документом та правовою підставою для реєстрації права власності заставодержателя на цінні папери, що є предметом застави, у разі перехода права власності на предмет застави від заставодавця до заставодержателя у разі відсутності частки державного майна у статутному фонді заставодавця.
Відповідно до ст.20 ЗУ «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про заставу» реалізація заставленого майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, проводиться виключно з аукціонів (публічних торгів).
Нормами ЗУ «Про заставу», так само як і положеннями договору про заставу цінних паперів від 22.10.2004 №823, не передбачено можливості передання акцій, які є предметом застави, шляхом добровільного виконання зобов’язання, в позасудовому порядку та без проведення аукціону.
Відповідно до п.11.3 договору застави цінних паперів у разі невиконання позичальником умов основного зобов’язання заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави. /а.м.60-61 т.3/
Разом з цим, як зазначено в оскаржуваній постанові та підтверджується матеріалами, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, всупереч наведеним вимога закону, 16.01.2009 заступник генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1, перевищуючи свої службові повноваження, підписав від імені товариства договір щодо врегулювання заборгованості та акт прийому-передачі цінних паперів, згідно яких ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» передало право власності на цінні папери ЗАТ «Український авіаційно-технічний центр», які були предметом застави, заставодержателю АКБ «ТК Кредит»./а.м.302-303 т.3, а.м.93, 94 т.1/
Вказане порушення зокрема зафіксовано Аудиторським звітом Головного КРУ України від 12.04.2010 №17-21/4 за результатами державного фінансового аудиту діяльності ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» за 2007-2009 роки /а.м.94-124 т.3/
Таким чином, як перевірено судом, отримані до порушення даної кримінальної справи дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, що послугували підставами для порушення кримінальної справи, містяться в листі Головного КРУ України №17-17/164 від 20.05.2010, спрямованого до Генеральної прокуратури України /а.м.2-4 т.1/, листах АКБ «ТК Кредит» від 19.12.2008 №09/3262-01 та 09/3260-01 /а.м.77-78 т.1/, протоколі №7 засідання комісії з реструктуризації ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» від 23.12.2008 /а.м.79-80 т.1/, протоколі №12/08-НР засідання Наглядової ради ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» від 25.12.2008 /а.м.85 т.1/, договорі застави цінних паперів №823 від 22.10.2004 /а.м.90-91 т.1/, листі Фонду державного майна України №10-17-366 від 14.01.2009 за підписом заступника голови ФДМУ ОСОБА_3 /а.м.92 т.1/, договорі щодо врегулювання заборгованості від 16.01.2009 та акті прийому-передачі цінних паперів від 16.01.2009 /а.м.93, 94 т.1/, документах щодо незалежної оцінки ринкової вартості пакета акцій ЗАТ «Український авіаційно-технічний центр» /а.м. 97-105 т.1/, поясненнях ОСОБА_1 /а.м.72-74 т.2/, поясненнях ОСОБА_3. (колишнього заступника голови Фонду державного майна України), та головних державних аудиторів Головного КРУ України ОСОБА_4, ОСОБА_5 /а.м.3, 4-6, 21-23 т.3/, аудиторському звіті №17-21/4 від 12.04.2010 за результатами державного фінансового аудиту діяльності ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» за 2007-2009 роки та інших матеріалах Головного КРУ України, що стосуються проведеного державного аудиту /а.м.94-231 т.3/, інших матеріалах, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки містять дані про обставини, місце та спосіб вчинення злочину, і вказують на реальність події злочину.
При цьому при винесенні постанови дотримані вимоги ст. 98 КПК України: постанова винесена уповноваженою особою, з зазначенням приводів і підстав для порушення кримінальної справи, статті кримінального закону, за ознаками якої порушено кримінальну справу, та подальшого спрямування кримінальної справи.
Суддя, перевіряючи наявність та законність приводів і підстав та джерел отримання даних для порушення даної кримінальної справи, виходячи з наявних в матеріалах даних, вважає наявними законні приводи для порушення кримінальної справи – безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, повідомлення Головного КРУ України, та законними джерела отримання даних – відібрані до порушення даної кримінальної справи у встановленому КПК України порядку пояснення та одержані на законних підставах документи.
По суті доводів скарги, заперечень заявника, його представника – адвоката ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо відсутності на час порушення кримінальної справи даних про подію злочину, відсутності об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, тяжких наслідків, на підставі тлумачення і оцінки ними норм законодавства України, що регулюють правовідносини з приводу договору застави, викладених в оскаржуваній постанові обставин та наявних в матеріалах даних як таких, що вказують на відсутність ознак злочину, вважаю, що вони спростовуються наданими матеріалами перевірки та вищевикладеним, а з’ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Суддя не приймає заперечень адвоката ОСОБА_2 щодо наявних в матеріалах перевірки пояснень колишнього заступника голови Фонду державного майна України, оскільки вказані пояснення відібрані в ході проведення дослідчої перевірки у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку, порушення щодо отримання цих даних протягом розгляду скарги не встановлено.
Доводи щодо відсутності в матеріалах даних про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення злочину, виходячи з положень ст.236-8 КПК України не можуть бути перевірені судом при розгляді даної скарги, оскільки лежать в площині оцінки доказів, а відтак підлягають оцінці і вирішенню при розгляді справи по суті.
Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді справи по суті, суд не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи викладене, надходжу до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу 08/1 управління нагляду за додержанням та застосуванням законів на транспорті прокуратури міста Києва Манелюка Ю.А. від 03.11.2010 про порушення кримінальної справи щодо заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя І. О. Отрош