ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Справа № 160/27206/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо невиплати позивачу в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2021 рік, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради здійснити перерахунок у відповідності до чинного законодавства та виплатити позивачу недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2021 рік, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач уважає протиправною виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки розмір такої допомоги має складати відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» 5 мінімальних пенсій за віком. Із посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі № 3-р/2020, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 04.01.2022 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 13.01.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

15.02.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» не є належним відповідачем у справі, оскільки згідно зі статутом не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та органу управління майном, а серед завдань і функцій закладу відсутні повноваження щодо самостійного підвищення та перерахунку розміру пенсії. За доводами відповідача, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснює Міністерство соціальної політики України. Крім того, постанова КМУ від 08.04.2021 №325, згідно з якою, у квітні 2021 року позивачу нарахована разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі 1491,00 грн, не визнана неконституційною. З огляду на викладене, відповідач уважає, що не вчиняв протиправних дій або бездіяльності , які б порушували права, свободи та інтереси позивача.

У період з 01.02.2022 по 15.02.2022 (включно) суддя Кучугурна Н.В. перебувала на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим, рішення ухвалено після виходу судді з лікарняного.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.07.2017, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У 2021 році грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік позивачу виплачено в розмірі 1491,00 грн, що підтверджується випискою по картці позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік, яка виплачується щорічно до 05 травня учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) та інших актів законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №3551-XII, нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (стаття 5 Закону №3551-XII).

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені статтею 12 Закону №3551-XII.

Пунктом 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV (далі - Закон №367-XIV) доповнено статтю 12 Закону №3551-XII частиною четвертою такого змісту:

- щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Розділом II Закону №367-XIV визначено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України, Кабінету Міністрів України щорічно у проекті Державного бюджету України передбачати цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI частину п`яту статті 12 Закону №3551-XII викладено в такій редакції:

- щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України  (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, який набрав чинності з 01.01.2011, згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015:

- доповнено пунктом 26, окремими положеннями якого, зокрема, установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020:

- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону №3551-XII, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби (частина друга статті 17-1 Закону №3551-XII).

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (частина 4 статті 17-1 Закону №3551-XII).

На момент нарахування і виплати позивачу разової грошової допомоги за 2021 рік діяла стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів разової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Зокрема, вказаною нормою встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджету.

Таким чином, з 01.01.1999, згідно із розділом ІІ Закону №367-XIV Кабінету Міністрів України, були делеговані повноваження встановлювати порядок, а з 01.01.2015 згідно із пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України  - порядок та розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків у розмірі 1491 гривня.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення відповідно до статті 12 Закону №3551-XII, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як встановлено судом, позивач має статус учасника бойових дій та фактично виплаченою є сума допомоги у розмірі 1491,00 грн.

Вирішуючи питання щодо належного розміру спірного платежу, суд зазначає, що частиною першою та четвертою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з цим, статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, а статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2021 у розмірі 1769 гривень.

Розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн (1769,00 грн х 5), фактично позивачу виплачено 1491,00 грн.

Чинним законодавством інших норм та правил щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком не встановлено.

Визначений на 2021 рік Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.

Таким чином, виплата допомоги здійснюється: районними органами соціального захисту населення та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, саме вказані особи уповноважені на виплату допомоги.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 №ОД-65/0/209-19 «Про передачу функцій, починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150», передано до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради».

За таких обставин, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги у 2021 році здійснює КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради».

Таким чином, саме Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» є належним відповідачем у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що саме Комунальним закладом «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-XII, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом виплати у повному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня.

При розгляді цієї справи судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, оскільки у цій справі правовідносини є подібними, що підтверджено ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №440/2546/20, з огляду на те, що відповідачем у таких справах є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Статус позивача (учасник бойових дій чи особа з інвалідністю внаслідок війни) не є визначальним для вирішення спору та не свідчить про наявність значних розбіжностей у фактичних обставинах справ, що унеможливлювали б урахування висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20, у ході розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищенаведене та те, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20), суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, спростовуються доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.1ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його  проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875).

Суддя                                                                                                    Н.В. Кучугурна