Єдиний унікальний номер № 616/89/22

Провадження № 3/616/42/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        «22» лютого 2022 року смт. Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Куп`янського РВП Головного управління Національної поліції в Харківській області в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, громадянки України, українки, незаміжньої, перебуваючої в декретній відпустці по догляду за дитиною, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серії ВАБ № 706032 від 10.02.2022 р., 10 лютого 2022 року об 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконала свої батьківські обов`язки по відношенню до своєї народженої дитини, а саме: на теперішній час не зареєструвала народження дитини в філії державної реєстрації актів цивільного стану, чим порушила ч.1 ст.144 СК України, а також не виконала батьківські обов`язки по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та новонародженої дитини: в будинку холодно, брудно, запас продуктів харчування мінімальний, чим порушила ч.2 ст.150 СК України.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 пояснила, що 26 листопада 2021 року вона народила доньку. Після виписки з лікарні, вона весь час намагається зареєструвати свою дитину в органах державної реєстрації актів цивільного стану, однак їй відмовляють в цьому з наступних підстав. Так, проживаючи в с. Гусинка, Куп`янського району, Харківської області, вона уклала з сімейним лікарем декларацію за місцем мешкання. Коли народила дитину, вона переїхала проживати за місцем проживання свого цивільного чоловіка – до смт. Великий Бурлук, де також була укладена декларацію з сімейним лікарем в даному населеному пункті, оскільки дитина стоїть на обліку у лікарів за місцем її фактичного проживання. Оскільки на даний час укладено дві декларації у різних сімейних лікарів, їй з цих підстав відмовляють у видачі свідоцтва про народження дитини. Працівник Куп`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) порадила їй відкликати одну з декларацій та після відкликання повторно звернутись з цим питанням до органу державної реєстрації актів цивільного стану. На даний час сімейний лікар із с. Гусинка, Куп`янського району, Харківської області, ще не відізвав декларацію. Стверджувала, що її вини немає в тому, що вона не може отримати свідоцтво про народження доньки, вона навпаки намагається зареєструвати свою доньку, щоб отримати відповідні виплати та соціальну допомогу.

Дослідивши матеріали справи, у яких відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тому вважаю, що в діях останньої відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю двох малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  та доньки,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  якій проживають разом із нею за адресою:АДРЕСА_1 . Окрім даних осіб, в даному житловому будинку проживає її цивільний чоловік, та батьки її чоловіка, тобто разом проживає шість осіб.

Як убачається з медичного висновку про народження за результатами оглядів пологів № С3ВЕ-МЕХ4-8974-Х236 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину жіночої статі (а.с.06).

Також ОСОБА_2 в суді зазначила, що після виписки із лікарні, вона з новонародженою донькою переїхали жити до цивільного чоловіка і його батьків, де проживає і по теперішній час. Весь час вона намагається зареєструвати дитину в органах державної реєстрації актів цивільного стану, однак їй відмовляють в цьому питанні. У неї дві малолітні дитини, вона зареєстрована в с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, всі питання потрібно вирішувати в м. Куп`янськ, який розташований на великій відстані від смт. Великий Бурлук, транспортне сполучення між даними населеним пунктами фактично відсутнє, тому є певні труднощі в оформленні документів. На даний час вона не може отримати відповідні виплати та соціальну допомогу на новонароджену дитину. В суді стверджувала, що вона піклується про своїх дітей, хоча у неї на даний момент скрутне матеріальне становище.

Частиною 1 ст.144 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Нормами ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до положень ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю двох малолітніх дітей, на даний час проживає в житловому будинку батьків чоловіка, в якому мешкають шість осіб, свого житла немає, до теперішнього часу вона немає можливостей отримати свідоцтво про народження дитини, оскільки їй органи державної реєстрації актів цивільного стану відмовляють в цьому питанні, обґрунтовуючи відмову, що вона зареєстрована у двох сімейних лікарів, а ці обставини не дозволяють видати свідоцтво про народження дитини. Оскільки у даної особи відсутнє свідоцтво про народження дитини, вона не може отримати допомогу на дитину при народженні, як це передбачено ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811. В суді ОСОБА_2 стверджувала, що вона піклується про своїх дітей, діти нагодовані, стоять на обліку у сімейного лікаря, хоча у неї на даний момент скрутне матеріальне становище.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про ухилення  ОСОБА_2 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітніх дітей не надано. Судом також не було встановлено суб`єктивної сторони вказаного правопорушення.

Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що  ОСОБА_2 ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню малолітніх дітей.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Таким чином суд вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, в діях ОСОБА_2 не вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП України. Тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, то, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КпАП України,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 616/89/22 (провадження № 3/616/42/22) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області.

Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ