Справа № 310/10643/21

2/310/803/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2022 року                                                                м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді –  Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання   -    Димової Л.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Бердянську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), П`ятої Донецької державної нотаріальної контори Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні належним на праві власності житловим приміщенням та зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), П`ятої Донецької державної нотаріальної контори Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні належним на праві власності житловим приміщенням та зняття арешту з нерухомого майна. Позов мотивує тим, що 26 серпня 2016 року на підставі договору дарування стала власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Дарувальником була її мати- ОСОБА_2 , 1947 року народження.

Вказала, що під час розгляду судом цивільної справи №310/9061/18 за позом ОСОБА_2 до неї про визнання договору дарування недійсним, їй стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна міститься запис про обтяження, а саме про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 .

Позивач у березні 2020 року звернулася до Куйбишевського районного відділу державної виконавчої служби м.Донецька, який знаходиться у м.Слов`янську про зняття арешту з квартири, обгрунтувавши запит тим, що їй не відомо на підставі якого рішення прийнято постанову про арешт майна, належного їй.

Згідно відповіді начальника Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 21.09.2020 н адвокатський запит, за даними ЄДРВП та АСВП за ОСОБА_1 не містяться відомості про будь які виконавчі провадження.

На адвокатський запит від 09 вересня 2020 року, П`ята донецька державна нотаріальна контора Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) надала відповідь про неможливість надання відповіді, оскільки всі справи тривалого зберігання нотконтори, а також усі документи, які зберігалися у нотаріальній конторі до 01.2014 року залишилися на тимчасово окупованій території, а саме в м.Донецьку й доступу до них немає.

Оскільки відновити втрачене виконавче провадження неможливо, оскільки відсутні будь-які матеріали виконавчого провадження, 07 жовтня 2020 року позивач звернулася до начальника Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про скасування арешту на майно, проте відповіді не отримала.

Позивач вказала, що їй не відомо, на підставі якого рішення прийнято постанову АА510019 від 01.08.2006  ДВС у Куйбишевському районі м. Донецьку, оскільки з реквізитів постанови АА510019 від 01.08.2006 неможливе ідентифікувати особу на майно якої накладено арешт, її прізвище, адресу, ідентифікаційний код та суму боргу.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.02.2021, яку залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 01.09.2021 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Згідно постанови Запорізького апеляційного суду від 01.09.2021, апеляційний суд вважав за доцільне роз`яснити заявниці, що при вищевикладених встановлених судом у справі фактичних обставинах, остання не позбавлена права у подальшому окремо від цієї справи вирішувати питання щодо скасування арешту на частину її квартири в порядку позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, надав судові заяву про розгляд справи за її відсутності та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача- Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник відповідача -П`ятої Донецької державної нотаріальної контори Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, надав судові заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з огляду на таке.

Згідно договору дарування частки квартири від 26.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, Віліток В.І. передала безоплатно у власність ОСОБА_1 Ѕ частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Разом з тим, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів за № 279868719 від 18.10.2021 також підтверджується право власності ОСОБА_1 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_1 під час судового розгляду цивільної справи №310/9061/18 за позом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна міститься запис про обтяження: 16137978, реєстраційний номер обтяження: 3560478 від 04.08.2006 року про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 . Реєстратор:П`ята Донецька державна нотаріальна контора. Підстава виникнення обтяження: постанова, серія та номер: АА 510019, видана 01.08.2006 року, видавник: ДВС у Куйбишевському районі м.Донецька.

Згідно відповіді начальника Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 21.09.2020, за даними ЄДРВП та АСВП за ОСОБА_1 не містяться відомості про будь які виконавчі провадження.

Відповідно до листа № 387/01-16 від 17.09.2020, наданого П`ятою Донецькою державною нотаріальною конторою Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків), неможливо надати відповіді щодо запису про накладення арешту майна ОСОБА_1 , оскільки всі справи тривалого зберігання нотконтори, а також усі документи, які зберігалися у нотаріальній конторі до 01.2014 року залишилися на тимчасово окупованій території, а саме в м.Донецьку й доступу до них немає.

Судом також не встановлено,  на підставі якого рішення прийнято постанову АА510019, від 01.08.2006 ДВС у Куйбишевському районі м. Донецька.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.02.2021, яку залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 01.09.2021 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії длержавного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» при розгляді справ судам належить звертати увагу на те, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис та арешт майна.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та частини другої статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 57 Конституції України кожному гарантує право знати свої права і обов`язки.

Як відомо, усі законодавчі акти повинні основуватись на принципах, закріплених в Основному Законі України - Конституції.

На виконання цього принципу законодавець за допомогою статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначає гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, які, перш за все, виражаються у тому, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Позивач не є боржником в розумінні ст. 11 закону України «Про виконавче провадження» , оскільки на виконанні в Слов`янському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) не перебуває жодного виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 , у тому числі і постанови, АА 510019, виданої 01.08.2006, видавник: ДВС у Куйбишевському районі м.Донецька, на підставі якої виникли обтяження.

Відтак, наведені обставини свідчать, про відсутність правових підстав збереження накладеного арешту на майно ОСОБА_1 в силу неможливості виконавчого органу надати документ, яким відповідний арешт було застосовано, більш того, через неможливість цього органу конкретизувати виконавче провадження в рамках якого він був накладений і таку можливість поновити неможливе.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З урахуванням положень Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у разі неможливості надання суду зазначених документів розгляд справи здійснюється за документами і матеріалами (доказами), поданими учасниками судового процесу, якщо вони є достатніми для прийняття відповідного судового рішення.

Таким чином, суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними і обґрунтованими.

На підставі  вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-  

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), П`ятої Донецької державної нотаріальної контори Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні належним на праві власності житловим приміщенням та зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_1 на праві власності житловим приміщенням шляхом скасування накладеного арешту постановою ДВС у Куйбишевському районі м. Донецька АА510019, від 01.08.2006, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна про що міститься запис про обтяження: 16137978, реєстраційний номер обтяження: 3560478 на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.                                                                                                       

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.           

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.                                                                    

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.         

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.                           

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                                                                                            

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України  рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вул. Глекова, буд. 2, м. Слов`янськ Донецька область, код ЄДРПОУ 34974684;

П`ята Донецька державна нотаріальна контора Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вул. Прокоф`єва, буд. 111 м. Покровськ Донецька область, код ЄДРПОУ 44390895.

Повний текст рішення суду складено  23 лютого 2022 року.

Суддя                                        Н. І. Черткова