ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.05.11 р. Справа № 15/74
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеоТекс” м. Львів (код ЄДРПОУ 30478644)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Старт-1” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31367254)
про стягнення основного боргу в сумі 7000,00 грн., пені в сумі 765,58 грн., 3% річних у розмірі 392,96 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 15.04.2011 р.
від відповідача: не з’явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеоТекс” м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю “Старт-1” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 7000,00 грн., пені в сумі 765,58 грн., 3% річних у розмірі 392,96 грн.
Ухвалою суду від 01.04.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/74, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 01.04.2011 р., 21.04.2011 р. відповідач в судові засідання не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/1907 від 12.04.2011 р., з якої вбачається, що ТОВ “Старт-1”, ідентифікаційний номер 31367254, має місцезнаходження за адресою: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 27, кв. 48. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
14.04.2009 р. сторони уклали договір № Ле–0382/09, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця засоби кріплення, інструмент та комплектуючі, інші непродовольчі товари покупцю, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар в строки та на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що поставляється, погоджується сторонами у накладних або специфікаціях, що є невід’ємною частиною цього договору.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, погодженою сторонами, в безготівковій формі протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно п. 8.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2009 р. У будь–якому разі цей договір припиняє свою дію з моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному договору.
Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печатки, завірена копія договору міститься в матеріалах справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № Ле–0382/09 від 14.04.2009 р. позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № Ле–9–002408 від 22.04.2009 р. на суму 21054,84 грн. Факт отримання відповідачем даного товару за спірною накладною підтверджується підписом представника відповідача Косолапова В.Ю. в графі „Отримав” та відбитком печатки, а також довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯПК № 610672 від 22.04.2009 р. на Косолапова Володимира Юрієвича, податковою накладною № 090422094 від 22.04.2009 р., рахунком на оплату № Ле9–008697 від 22.04.2009 р. Завірені копії видаткової накладної та довіреності, оригінали податкової накладної та рахунку містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що товар за спірною видатковою накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № Ле–0382/09 від 14.04.2009 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в податковій накладній до спірної видаткової накладної вказаний саме договір № Ле–0382/09 від 14.04.2009 р. Позивач в письмових поясненнях стверджує, що інші договори, крім договору поставки товарів № Ле–0382/09 від 14.04.2009 р., між позивачем та відповідачем в т.ч. в усній формі або у спрощений спосіб шляхом обміну листами, телеграмами тощо не укладалися. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.
Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 14054,84 грн., в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 7000,00 грн. В підтвердження здійснення часткової оплати позивач надав до суду банківські виписки від 28.04.2009 р. на суму 9448,92 грн., від 05.10.2010 р. на суму 4605,92 грн. з відміткою банку про проведення платежу, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
В обґрунтування вказаної суми основного боргу позивач надав до суду завірену копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за період станом на 22.12.2010 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 7000,00 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № Ле–0382/09 від 14.04.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в договорі № Ле–0382/09 від 14.04.2009 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту поставки товару.
Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № Ле–9–002408 товар був отриманий відповідачем 22.04.2009 р., строк оплати наступив у період з 23.04.2009 р. по 07.05.2009 р., а вже з 08.05.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання по цій партії товару.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв. Факт підписання відповідачем акту звірки та скріплення його відбитком печатки в даному випадку свідчить про те, що відповідач фактично визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем станом на 22.12.2010 р. в сумі 7000,00 грн. Будь–яких платіжних документів (платіжних доручень або банківських виписок з відміткою банку про проведення платежу), які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач до суду не надав
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого товару на суму 7000,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п.п. 5.1, 5.2 договору, нарахував відповідачу пеню за період з 08.05.2009 р. по 07.11.2009 р. в сумі 765,58 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 392,96 грн. за період з 08.05.2009 р. по 21.03.2011 р. (розрахунки додані до позову).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України та цим договором. Згідно п. 5.2 договору за порушення строків оплати фактично поставленої партії товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та з врахуванням обмеженого періоду нарахування пені 6–ти місячним строком, передбаченим ст. 232 ч. 6 ГК України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Перевіркою розрахунків стосовно суми пені та 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 765,58 грн., 3% річних в сумі 392,96 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Старт-1” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 27, кв. 48; код ЄДРПОУ 31367254; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеоТекс” (юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Личаківська, б. 24, кв. 4; код ЄДРПОУ 30478644; рахунок 26003000002035 в ПАТ „ФольксБанк” м. Львів, МФО 325213) суму 8158,54 грн. (а саме: основний борг на суму 7000,00 грн., пеню в розмірі 765,58 грн., 3% річних в сумі 392,96 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
У судовому засіданні 16.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 17.05.2011 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Богатир К.В.