Справа    №2-610/11

Р І Ш Е Н Н Я

             ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                               13 травня  2011 року

    Ковельський міськрайонний суд      Волинської області    під головуванням  

 судді Луньової Т.М.   

за участю секретаря – Бєлих Н.Б.,

представника позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачів –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представників відповідачів –ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за  позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину, -

                                                                  встановив:

Позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у якому прохає стягнути з відповідачів у справі в рівних частках матеріальну шкоду в розмірі 71558,13 грн.,  моральну шкоду в розмірі 35000  грн. з кожного та судові витрати у справі в розмірі 2400 грн.  

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на наступні обставини: 04 червня 2010 року близько 17 години  відповідач ОСОБА_3, в порушення п.2.9а та п.2.1 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем «Рено-Кенго», держномер НОМЕР_2, у стані алкогольного сп’яніння, не маючи посвідчення водія та навиків керування автомобілем, рухаючись по вулиці Варшавській в місті Ковелі, при виконанні  маневру повороту ліворуч на вулицю Заводську, в порушення п.2.3 ПДР  проявив неуважність та не прослідкував за безпекою руху, зокрема виявивши на проїзній частині  мотоцикл «Хонда»р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8, який наближався справа, невірно оцінив дорожню ситуацію  і в порушення вимог п.10.1, 10.4  ПДР України, не надав переваги у русі мотоциклу «Хонда»р.н. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_8 Внаслідок допущених відповідачем ОСОБА_3 грубих порушень Правил дорожнього руху відбулось зіткнення автомобіля «Рено-Кенго»р.н. НОМЕР_2 під керуванням відповідача з мотоциклом «Хонда»р.н. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_8, в результаті чого позивач   отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, закритого перелому правої ліктьової кістки з вивихом променевої, рваних ран верхньої губи та правого коліна з розвитком травматичного шоку П ступеня, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки  для життя. Вироком Ковельського міськрайонного суду від 14 грудня 2010 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України і засуджено до п’яти років позбавлення волі  із застосуванням ст. 75 КК України. Внаслідок дій відповідача ОСОБА_3 позивачеві було заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Зокрема,  під час дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено  належного позивачеві мотоцикла «Хонда»VFR, р.н. НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту якого становить  58204,13 грн. Також позивачем було витрачено 8728 грн.  на лікування; 2023 грн. - для забезпечення проїзду батькам позивача (проїзні білети та пальне), які здійснювали догляд позивача, у лікувальному закладі області; 475 грн. - на добровільні пожертви; 138 грн. - на оформлення довіреності батькам; 1050 грн. на проведення автотоварознавчої експертизи; 1100 грн.  - на додаткове харчування; 2400 грн. - на послуги адвоката.  Окрім того, внаслідок протиправних дій відповідача позивачеві було заподіяно моральну  шкоду, яка виразилась у пережитих позивачем у зв’язку з отриманими травмами, душевних стражданнях, дискомфорті, нервовому стресі. Внаслідок ДТП порушився нормальний ритм життя позивача, у зв’язку з чим позивач до теперішнього часу прикладає значних зусиль для відновлення попереднього стану. Оцінює заподіяну йому моральну шкоду в 140000 грн. Оскільки відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки  відшкодовується власником даного джерела або особою,  яка на відповідній правовій основі володіє ним, вважає, що відповідачі повинні нести відповідальність за завдану позивачеві шкоду у рівних частинах. Зокрема відповідач ОСОБА_10, як власник автомобіля «Рено Кенго», відповідач ОСОБА_11, як особа, у користуванні якого на відповідній правовій основі перебував зазначений транспортний засіб та відповідач ОСОБА_9 як особа, яка не маючи жодних правових підстав надала автомобіль «Рено Кенго»відповідачеві ОСОБА_12, яким було вчинено злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, внаслідок чого позивачеві було заподіяно матеріальної і моральної шкоди.

Представники позивача ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві і прохають його задовольнити. Прохають суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів у справі ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в рівних частинах заподіяні злочином матеріальну шкоду та судові витрати  в сумі 71558,13 грн. та моральну шкоду в сумі 140000 грн.,

           Відповідач ОСОБА_3 в судовому за сіданні позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, позов в частині відшкодування моральної шкоди не визнав. Зокрема визнав обставини, якими позивач обгрунтував позовні вимоги в частині стягнення  майнової шкоди.  Заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди позивач посилається на ту обставину, що його сім’я   є малозабезпеченою, він один утримує двох малолітніх дітей, а тому не  спроможний відшкодувати заподіяну позивачеві злочином  шкоду.

          Відповідач ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позову не визнали і заперечують проти його задоволення. Заперечуючи проти позову посилаються на наступні обставини: автомобіль «Рено Кенго»р.н. НОМЕР_2  - учасник ДТП, зареєстрований на праві власності за відповідачем ОСОБА_10. Відповідач ОСОБА_11 є особою, яка на відповідній правовій підставі, а саме на підставі довіреності, володіла зазначеним транспортним засобом на час ДТП. Відповідно до вимог чинного законодавства шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки  відшкодовується особою, яка на правовій підставі  володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом використання, зберігання або утримання якого створює небезпеку. Оскільки сам відповідач не є власником чи володільцем  автомобіля «Рено Кенго», а відповідач ОСОБА_11 з власної ініціативи залишив автомобіль та ключі до автомобіля  біля належного відповідачеві гаража, а також був повідомлений відповідачем про ймовірну можливість переміщення автомобіля у зв’язку з ремонтними роботами, вважають, що в силу ч.3,ч.4 ст.  1187 ЦК України саме відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як власник та володілець транспортного засобу, повинні нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок ДТП.

             Відповідач ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_7  в судовому засіданні позову не визнали і заперечують проти його задоволення з тих підстав, що відповідач ОСОБА_3 заволодів автомобілем «Рено Кенго», керуючи яким вчинив злочин, внаслідок якого позивачеві було заподіяно матеріальної та моральної шкоди, без відому відповідача, який на відповідних правових підставах володіє зазначеним автомобілем. Зокрема, 04 червня 2010 року позивач залишив у гаражному масиві по вул. Варшавській в м. Ковелі відповідачеві ОСОБА_9 автомобіль марки «Рено-Кенго» для здійснення ремонтних робіт.  Попередньо він домовився з ОСОБА_9 про те, що  той повідомить відповідача про закінчення ремонтних робіт і відповідач приїде та забере автомобіль. Близько 17 години ОСОБА_9 зателефонував відповідачеві та повідомив про закінчення ремонтних робіт.  Відповідач, в свою чергу, повідомив ОСОБА_9, про те, що приїде за автомобілем і попрохав,  щоб той чекав на нього біля гаража. Не уповноважував нікого переганяти автомобіль з гаражного масиву на інше місце і ОСОБА_9 повинен був чекати на відповідача біля гаража, де відповідач залишав автомобіль для ремонту. По спливу 15-20 хвилин   розмови з ОСОБА_9 останній  повідомив відповідача про те, що його автомобілем вчинено ДТП.

ОСОБА_10 в судовому засіданні 19 квітня 2011 року позову не визнав і заперечив проти його задоволення. Заперечуючи проти позову посилається на ту обставину, що хоча формально він залишається власником автомобіля «Рено Кенго»р.н. НОМЕР_2, ще у грудні 2008 року він продав зазначеного автомобіля ОСОБА_5, оформивши  довіреність на право керування зазначеним транспортним засобом. Ні ОСОБА_3, з вини якого сталась дорожньо транспортна пригода у якій постраждав позивач, ні відповідачу ОСОБА_9 автомобіль не передавав.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 61 ЦПК України  обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки для особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Ковельського міськрайонного суду від 14 грудня 2010 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України і засуджено до п’яти років позбавлення волі  без позбавлення права керувати транспортними  засобами та звільнено від відбування покарання на підставі ст.75,76 КК України умовно.  Відповідно відповідач ОСОБА_3, як особа винна у вчиненні дорожньо-транспортної  пригоди внаслідок якої було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень  потерпілому –позивачеві у справі, несе матеріальну відповідальність за спричинену потерпілому майнову та моральну  шкоду відповідно до вимог ст. 1166, 1167 ЦК України.

Крім цього, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов в частині відшкодування  майнової шкоди позов визнав повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди не визнав лише з тих підстав, що за об’єктивних причин не спроможний відшкодувати заподіяну позивачеві шкоду.

Згідно ч.2,3,4 ст. 1187 ЦК України   шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання  або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа  транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_9 посилається на ті обставини, що він не є особою, яка на відповідній правовій основі володіла транспортним засобом, а саме автомобілем  «Рено Кенго»р.н. НОМЕР_2, керуючи яким ОСОБА_3 вчинив дорожньо транспортну пригоду. Крім цього пояснив, що відповідач ОСОБА_5, як фактичний власник зазначеного транспортного засобу, залишивши йому  для ремонту автомобіль «Рено Кенго», повинен був передбачити можливість транспортування зазначеного транспортного засобу у інше місце, у тому числі іншими особами, оскільки залишив йому ключа від замка запалювання.

Разом з тим, такі пояснення відповідача ОСОБА_9 не відповідають дійсним  обставинам справи.

Зокрема, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_10 визнав ту обставину, що формально він є власником автомобіля «Рено-Кенго», а відповідач ОСОБА_5 визнав ту обставину, що на час ДТП він на відповідних правових підставах володів за значеним транспортним засобом. Зазначена обставина доводиться також довідкою Ковельського відділення Реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України у Волинській області 5/3343 від 25.09.2010 року. Разом з тим, заперечуючи позов відповідач ОСОБА_5 пояснив, що 04 червня 2010 року він залишив у гаражному масиві по вул. Варшавській в м. Ковелі відповідачеві ОСОБА_9 автомобіль марки «Рено-Кенго» для здійснення ремонтних робіт. При цьому між відповідачем ОСОБА_13 та відповідачем ОСОБА_9 було визначено об’єм ремонтних робіт –ремонт задніх дверцят автомобіля. Тож абсолютно логічними є дії відповідача ОСОБА_5, коли той залишив ключа від дверцят автомобіля, які є одночасно ключами від замка запалювання, особі, яка повинна була здійснювати ремонтні роботи, тобто відповідачеві ОСОБА_9 Крім  цього, як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_5, домовленості про транспортування ОСОБА_9 автомобіля з гаражного масиву у інше місце між сторонами не було. Зокрема,  близько 17.00 години відповідач ОСОБА_9 зателефонував відповідачеві ОСОБА_13 повідомивши про закінчення ремонту і той повинен був забрати відремонтований автомобіль у гаражному масиві.  

Крім цього, як у ході досудового слідства (а.к.с. 69), так і у ході судового слідства при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 (а.к.с.217-218) відповідач ОСОБА_9 стверджував пояснення відповідача ОСОБА_5, зокрема стверджував ту обставину, що згоди на транспортування автомобіля у інше місце ОСОБА_5 йому не давав, а також не залишав документів на автомобіль.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що у день вчинення дорожньо  транспортної пригоди, внаслідок якої позивачеві було заподіяно матеріальної та моральної шкоди, відповідач ОСОБА_5 на підставі усної угоди про виконання ремонтних робіт, передав відповідачеві ОСОБА_9 автомобіль «Рено Кенго», без права керування даним автомобілем чи передачі даного автомобіля іншим особам. Відтак  на момент  ДТП автомобіль перебував у володінні відповідача ОСОБА_14

Крім цього, в судовому засіданні встановлено і не заперечується самим відповідачем ОСОБА_14, що саме він передав автомобіль «Рено Кенго»відповідачеві ОСОБА_3 для послідуючого транспортування з гаражного масиву до автостоянки.

             Відтак, оскільки дії відповідача  ОСОБА_9 щодо  транспортування  автомобіля «Рено Кенго»на стоянку, перебували поза домовленостями з  власником автомобіля ОСОБА_10 чи користувачем ОСОБА_5, який  передав  зазначений   транспортний засіб   ОСОБА_9 лише на період і з метою проведення ремонтних робіт, саме відповідач ОСОБА_9, як особа , яка передала автомобіль відповідачеві  ОСОБА_3 повинен нести матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену  потерпілому.

  З тих же підстав зазначена шкода не може бути стягнута з відповідачів ОСОБА_10 та   ОСОБА_5

 Письмовими доказами, що містяться в матеріалах даній справі та кримінальній справі  доводиться факт заподіяння позивачеві ОСОБА_8 матеріальної шкоди.

 Зокрема висновком експертного дослідження №0132 доводиться та обставина, що вартість відновлювального ремонту мотоцикла «Хонда», реєстровий НОМЕР_3, пошкодженого внаслідок ДТП,   становить 58204,13 грн.. У свою чергу згідно акту прийому-передачі виконаних робіт №0132 від 02 серпня 2010 року загальна  вартість експертних послуг за проведення експертної оцінки складає 1050 грн.

 До  задоволення підлягає позовна вимога  щодо стягнення на  користь позивача вартості коштів, понесених на його лікування згідно представлених суду оригіналів чеків про придбання медикаментів  на суму  8728,00 грн. У той же час, кошти в сумі 475 грн., витрачені на благодійну допомогу, суд не може вважати витратами, понесеними на лікування, оскільки зазначені кошти є благодійною пожертвою, тобто добровільним внеском.  

Підлягає до  задоволення позовна вимога  щодо стягнення з винних осіб понесених позивачем транспортних витрат, зокрема  витрат  на придбання пального та витрат, на проїзд у громадському транспорті, згідно представлених суду чеків на суму 2023 грн..

До часткового задоволення підлягає вимога, щодо стягнення  на  користь позивача  коштів, витрачених на додаткове харчування, зокрема на  придбання фруктів, соків, води та інших продуктів харчування згідно представлених суду оригіналів касових документів про придбання вказаних продуктів на суму 302,54 грн..

Прибутковим касовим ордером доводиться та обставина, що  витрати позивача по наданню юридичної допомоги   складають 2400 грн. Крім цього,  138 грн.   витрачено позивачем на нотаріальне посвідчення  доручення.

Таким чином,  до стягнення з відповідачів  ОСОБА_3 та ОСОБА_9 підлягають:  шкода, завдана пошкодженням мотоцикла в розмірі 58204,13 грн.; вартість оплаченої експертизи в сумі 1050 грн.; кошти , витрачені на лікування в сумі 8728,00 грн.; витрати на додаткове харчування в розмірі 302,54 грн.;  транспортні витрати в сумі 2023 грн.  та  138 грн. витрат пов’язаних з посвідченням  доручення, а всього 70445,67 грн.

Враховуючи вимоги ч.4 ст. 1187 ЦК України, згідно якої якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення, суд визначаючи розмір часток, які підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 враховує наступні обставини: поведінку відповідача ОСОБА_3, який перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не маючи відповідних навиків водіння автомобіля та відповідних прав на керування транспортним засобом, визвався сісти за кермо автомобіля і вчинив ДТП у якій постраждав позивач. Суд також враховує поведінку відповідача ОСОБА_9, який не пересвідчившись у спроможності відповідачем ОСОБА_3 керувати автомобілем, самоправно, без згоди власника та володільця транспортного засобу,  уповноважив відповідача ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, перегнати автомобіль на автостоянку.

Відтак, на думку  суду, розмір часток, що підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 повинні становити відповідно 65% та 35% від суми шкоди.

           Підлягають до часткового задоволення   вимоги позивача щодо стягнення на його користь спричиненої злочином моральної шкоди. Зокрема, унаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачеві ОСОБА_8 завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях позивача, яких він зазнав отримавши тяжкі тілесні ушкодження наслідок дорожньо-транспортної пригоди, у пережитих душевних стражданнях, дискомфорті, порушенні нормального ритму життя. Спричинені потерпілому тілесні ушкодження є тяжкими, ушкодження здоров’я  є довготривалим, позивач продовжує потребувати постійного лікування та реабілітації ( зазначені обставини доводять медичною документацією, зокрема медичними картками стаціонарного та амбулаторного хворого ОСОБА_8), що свідчить про глибокі душевні страждання, які позивач ОСОБА_8 переніс та переносить надалі у  зв’язку з тяжкістю вимушених змін у його житті, переживань за своє майбутнє. Разом з тим, виходячи з засад розумності та справедливості,   суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, зазначений потерпілим у позовній заяві, є дещо завищеним, а тому підлягає зменшенню до 53000 грн.

Згідно  ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує  з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові витрати.

          Згідно ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу  відносяться до судових витрат, тож витрати  в сумі 2400 грн., понесені на отримання адвокатських послуг підлягають стягненню з обох відповідачів у  частках зазначених вище.

          Враховуючи наведене, підлягають стяганню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір та витрати на інформаційно технічне забезпечення процесу.

          На підставі ст. 15,30, 58,59, 60-62, 85, 88, 212, 213,  215, 173,174  ЦПК України, керуючись ст.1166,1167, ч.2,3,4 ст. 1187 ЦК України,  суд –

                                                                в и р і ш и в :

          Позов  ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 матеріальну  шкоду в розмірі 45789,69 грн. (сорок п’ять тисяч сімсот вісімдесят дев’ять грн. 69 коп.).  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 моральну  шкоду в розмірі 34450 грн. (тридцять чотири  тисячі чотириста п’ятдесят грн.).  

Стягнути з ОСОБА_9  на користь ОСОБА_8 матеріальну  шкоду в розмірі 24655,98 грн. (двадцять чотири  тисячі шістсот п’ятдесят п’ять грн.. 98 коп).  

Стягнути з  ОСОБА_9  на користь ОСОБА_8 моральну  шкоду в розмірі 18550 грн. (вісімнадцять тисяч  п’ятсот п’ятдесят грн.).  

Стягнути  з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8  судові витрати у справі, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 1560 грн. (одну тисячу п’ятсот шістдесят грн.).  

Стягнути  з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8  судові витрати у справі, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 840 грн. (вісімсот сорок грн.).  

Стягнути  з ОСОБА_3 на користь держави 468,95 грн. (чотириста шістдесят вісім грн.  95 коп.) судового  збору та 9 грн. 75 коп. витрат на ІТЗ.

Стягнути  з ОСОБА_9 на користь  держави 252,51 грн. (двісті п’ятдесят дві грн.. 51 коп.) судового збору та 5 грн. 25 коп. витрат на ІТЗ.

В решті позову, а також в частині позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд   протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

           Головуюча                                              Т.М.Луньова