Справа №  2а-345/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2011.  Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Стоцька   Л.   А.,  розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити нарахування і виплату  щомісячного підвищення до пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити нарахування і виплату  щомісячного підвищення до пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Посилався на те, що у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він, як дитина війни, має право на отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, з 01.01.2006 року нарахування та виплата вказаного підвищення до пенсії відповідачем здійснювалась в значно менших розмірах, а саме в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вважає, що дії відповідача по ненарахуванню та невиплаті йому вказаного вище розміру підвищення до пенсії є неправомірними, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення таких рішень.

Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування йому підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.09.2010 року по 10.03.2011 року; зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 10.09.2010 року по 10.03.2011 року, з урахуванням проведених раніше виплат. Також просив виплачувати йому державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком довічно.

Ухвалою судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.03.2011 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці  в частині заявлених позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо ненарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.09.2010 року по 15.09.2010 року, а також зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 10.09.2010 року по 15.09.2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат, залишено без розгляду.

25.03.2011 року відповідачем через канцелярію суду було подано заперечення проти позову.

Оцінивши обставини, викладені позивачем у своєму позові, та зазначені відповідачем обставини в письмових запереченнях на позов, вважаю, що є достатні підстави для прийняття в порядку скороченого провадження законного та обгрунтованого судового рішення.

Так, правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Встановлено, що станом на час закінчення Другої світової війни позивачу ОСОБА_1 було менше 18 років, що підтверджується копією його паспорта.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/2001 та здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління.

Згідно п.1.1 Розділу І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 №11-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року за №208/14899, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п.1.1 Розділу І Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачів, яким є Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі м.Чернівці.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Положення ст.22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, відповідно до ст.19 Конституції України, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин та норм законів, а також враховуючи те, що дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протягом 2010 року станом до дня розгляду даної справи будь-яким нормативно-правовим актом не зупинялась і залишалась чинною, приходжу до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15.09.2010 року по 10.03.2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із врахуванням виплачених сум та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15.09.2010 року по 10.03.2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із врахуванням виплачених сум.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про зобов’язання суб’єкта  владних повноважень нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», довічно.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.      

Як вбачається із змісту ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.     

Таким чином, основною метою та завданням адміністративного судочинства є саме захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Призначенням судової влади є захист лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів учасників правовідносин через здійснення правосуддя, тобто поновлення порушених суб’єктивних прав і свобод громадян.

В даному випадку позивач ставить перед судом вимогу про захист його права у сфері публічно-правових відносин на майбутнє, однак, доказів про порушення його прав та свобод суб’єктом владних повноважень у майбутньому суду надано не було.        

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в цій частині необґрунтований та задоволенню не підлягає.  

Відповідно до ст.256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Згідно ст.11 ч.2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог  цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   

Керуючись ст.ст.8, 19, 22 ч.3 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.6, 8, 9, 10, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 183-2 185, 186 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 вересня 2010 року по 10 березня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із врахуванням виплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 вересня 2010 року по 10 березня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із врахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Копію цієї постанови не пізніше наступного дня після її прийняття надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя Першотравневого

          районного суду м.Чернівці                                                   ОСОБА_2