Справа № 1 - 56 / 07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року Глухівський міськрайонний
суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М. ,
при секретарі Воскобойник Н.О., з участю прокурора Мороза О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця смт. Вороніж Шосткинського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, що мешкає: АДРЕСА_1, раніше судимого 20 грудня 2002 року Шосткинським районним судом за ст. 296 ч.4 КК України, ст. 101 ч.1 КК України 1961 р. до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 07.07.05 р. за постановою Шосткинського міськрайсуду від 06.07.05 р. на підставі ст. 3 п.«б» Закону України „Про амністію",
- в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В один з днів в середині лютого 2001 року у вечірній час підсудний ОСОБА_1. за по-пердньою змовою та разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які за скоєння даного злочину засуджені вироком Глухівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2001 року, з метою скоєння крадіжки прибули в район хутора Кушкін Глухівського району, де з повітряної лінії електропередач ВЛ-10 кв, що належить Глухівському району електричних мереж відкритого акціонерного товариства „Сумиобленерго", таємно викрали 198 метрів дроту А-35, вагою 19, 8 кілограма.
Внаслідок даної крадіжки Глухівському РЕМ ВАТ „Сумиобленерго" заподіяно майнову шкоду на суму 272, 05 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. повністю визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину та показав, що увечері в один з днів середини лютого 2001 року він разом з братом ОСОБА_2 та знайомим ОСОБА_3 з метою крадіжки пішов до хутора Кушкін, щоб вкрасти електричний провід з лінії електропередач, яка на той час була зне-струмлена. Також ОСОБА_1. суду показав, що прибули на місце і зрізали близько 200 метрів проводу, так лінія електропередач була знеструмлена. Далі ОСОБА_1. показав, що на санках, які взяли з собою, відвезли вкрадений провід додому до ОСОБА_4, а він на слідуючий день поїхав у Черкаси і не знає, як хлопці розпорядилися викраденим.
Дані показання підсудного ОСОБА_1. відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, тому відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження доказів по справі його допитом.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1. необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України, як крадіжку, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує згідно ст. 66 КК України як обставини, що пом'якшують відповідальність підсудного, повне визнання вини та його щире каяття.
Враховуючи тяжкість та обставини скоєного злочину, а також вартість викраденого майна і його значимість для потерпілого, обставини, що пом'якшують відповідальність підсудного,
2
який вину визнав повністю, в скоєному щиро кається, за місцем проживання характеризується задовільно й на даний час проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_5, яка є вагітною, суд вважає, що ОСОБА_1 можливо призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ст. 185 ч.2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, а саме, у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, даний злочин ОСОБА_1. скоїв до постановления вироку Шосткинського райсуду від 20.12.02 p., яким його було засуджено за ст. 296 ч.4 КК України, ст. 101 ч.1 КК України 1961 р. до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 07.07.05 р. за постановою Шосткинського міськрайсуду від 06.07.05 р. на підставі ст. 3 п.«б» Закону України „Про амністію", тому йому необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів за правилами ч.4 ст. 70 КК України. Однак, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів не підлягає складанню з іншими видами покарань, тому їх необхідно виконувати самостійно.
Також зважаючи на те, що відповідно до постанови Шосткинського міськрайонного суду від 06 липня 2005 року ОСОБА_1. звільнений від покарання, призначеного вироком Шосткинського районного суду від 20.12.02 р. на підставі ст. З п.«б» Закону України „Про амністію" від 31.05.05 p., його необхідно вважати таким, що відбув дане покарання повністю.
Цивільний позов Глухівського РЕМ ВАТ „Сумиобленерго" необхідно залишити без розгляду в зв'язку з поданням позивачем заяви про залишеня позову без розгляду.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу необхідно змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.
Згідно ст. 70 ч.4 КК України та з врахуванням вимог ст. 72 КК України дане покарання і покарання, призначене попереднім вироком суду виконувати самостійно. Вважати ОСОБА_1. таким, що повністю відбув покарання, призначене вироком Шосткинського районного суду Сумської області від 20.12.02 р.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Цивільний позов Глухівського РЕМ ВАТ „Сумиобленерго" залишити без розгляду в зв'язку з поданням заяви про залишеня позову без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.