У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві “  6  “ червня  2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

 судимий останнього разу 30 березня 2004 року

за ст.189 ч.2 із застосуванням ст.69 КК України

на 1 рік 3 місяці позбавлення волі, звільнений

із залу суду за відбуттям строку покарання, -

засуджений за ст.121 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 733 грн. 87 коп. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31 липня 2004 року близько 4 год. у квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно побив ОСОБА_3 кулаками і дерев'яним топорищем в обличчя, голову, тулуб та кінцівки, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент нанесення, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 від травматичного шоку, який розвився внаслідок множинних пошкоджень внутрішніх органів, що супроводжувалися внутрішньою кровотечею, при сполученій тупій травмі голови і тулуба з пошкодженням кісток черепа, речовини головного мозку та внутрішніх органів.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 заперечує перебування його у стані алкогольного сп'яніння в момент злочину, стверджує про відсутність умислу на заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, оскільки він діяв у стані сильного душевного хвилювання та необхідної оборони. Засуджений заперечує свою винуватість і стверджує про обмову себе та з боку свідка ОСОБА_4під тиском працівників слідства і просить вирок щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії за іншим законом та призначити відповідне покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Факт побиття потерпілого ОСОБА_3засудженим ОСОБА_1 підтверджений, крім визнавальних показань засудженого в ході досудового слідства, також показаннями свідка ОСОБА_4., яка була очевидицею події та через ревнощі до котрої виникла сварка між ОСОБА_1 і ОСОБА_3. Свідок ОСОБА_4. підтвердила свої показання в ході відтворення обстановки і обставин події та під час очних ставок з ОСОБА_1. Також     31 липня 2004 року в помешканні засудженого було виявлено плями крові та вилучено топорище і ганчірки з плямами крові. ОСОБА_1 добровільно видав слідству свій одяг з такими ж плямами крові.

Доводи ОСОБА_1 про обмову себе та з боку свідка ОСОБА_4. під тиском працівників слідства були перевірені судом і не знайшли підтвердження.

Місцевий суд також детально обґрунтував у вироку свою позицію про відсутність у діях ОСОБА_1 необхідної оборони чи перевищення її меж, а також про відсутність у нього в момент злочину стану сильного душевного хвилювання.

Дії засудженого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, обране йому покарання колегія суддів вважає справедливим.

Підстав для внесення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у касаційний розгляд з метою скасування чи зміни судових рішень щодо нього з мотивів, наведених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст.394 КПК України, -

у х в а л и л а :

         відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

судді:

Синявський О.Г.                           Філатов В.М.                Пекний С.Д.