Справа № 2-470/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Рибчинського В.П.
при секретарі Горбенко Л.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Немирівської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, -
ВСТАНОВИВ:
24.05.2007 року позивачі звернулися до суду з цією позовною заявою, в якій просять суд визнати за ними право спільної часткової власності на самочинно збудовані споруди: коридор 2-5, площею 1, 5 кв. м, ванну 2-6, площею 2, 7 кв.м, житлову кімнату 2-7, площею 12 кв.м, сарай Д1, загальною площею 9, 1 кв.м. , які розташовані за адресою АДРЕСА_1. Вказавши, що 29.12.2000 року їм ОСОБА_3 було подаровано 3/10 частини житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1. Договір дарування був посвідчений нотаріально.
Дарунок на той час складався із : кухні 2-1, площею 7, 3 кв.м, прихожої 2-2, площею 7, 1 кв.м, кімнати 2-3, площею 8, 4 кв.м, та кімнати 2-4, площею 9, 8 кв.м, на земельній ділянці, яка виділена була для обслуговування всього житлового будинку, знаходилось ряд допоміжних, господарських будівель, з яких вони отримали у розпорядження частину сараю та зовнішній туалет.
Отримавши в дарунок вказану нерухомість вони, з метою розширення житлової площі, з власних будівельних матеріалів зробили часткову реконструкцію їх частини житлового будинку, а саме побудували : коридор 2-5, площею 1, 5 кв. м, ванну 2-6, площею 2, 7 кв.м, житлову кімнату 2-7, площею 12 кв.м. Крім того , на земельній ділянці біля їх частини будинку вони побудували сарай Д1, загальною площею 9, 1 кв.м.
Відповідно до довідки - характеристики, виданої КП «Тульчинське МБТІ» від 15.05.2007 року, загальна вартість самочинно збудованих приміщень становить 5318 грн.
Так як оформлення проектно - кошторисної документації потребувало значних коштів та часу, то вказане будівництво вони здійснили без отримання відповідних дозволів та розробки проектно - кошторисної документації.
Зараз у них виникла необхідність зареєструвати право власності на побудовані споруди. Але через відсутність правовстановлюючих документів вони не мають можливості провести відповідну державну реєстрацію права власності і тому вони змушені звертатись до суду із вказаним позовом.
Позивачі в попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили визнати за ними право спільної сумісної власності на самочинно збудовані
2
споруди: коридор 2-5, площею 1, 5 кв. м, ванну 2-6, площею 2, 7 кв.м, житлову кімнату 2-7, площею 12 кв.м, сарай Д1, загальною площею 9, 1 кв.м. , які розташовані за адресою АДРЕСА_1.
Представник відповідача Подзігун Є.П. в попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала повністю пояснила, що не заперечує, щоб за позивачами було визнано право власності на самочинно побудовані споруди.
Суд, заслухавши пояснення сторін вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Зазначені правовідносини регулюються ч. 5 ст. 376 ЦК України, де вказано, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Приймаючи до уваги те, що в попередньому судовому засіданні встановлено, що позивачам на праві спільної сумісної власності згідно договору дарування від 29.12.2000 року належить 3/10 частки будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 право власності на 3/10 частки будинку зареєстровано за ними в Тульчинському БТІ , за період проживання в будинку ними збудовано коридор 2-5, площею 1, 5 кв. м, ванну 2-6, площею 2, 7 кв.м, житлову кімнату 2-7, площею 12 кв.м, сарай Д1, загальною площею 9, 1 кв.м, але будівництво вказаних будівель ними зроблено самочинно, оскільки отримання дозволів на будівництво потребувало значних коштів та часу, отже враховуючи, що позивачі позовні вимоги підтримали, представник відповідача позовні вимоги визнала, внаслідок задоволення позову права і законні інтереси сторін та інших осіб порушені не будуть , а тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 376, 392 ЦК України та ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1та ОСОБА_2право спільної сумісної власності на самочинно збудовані будівлі: коридор 2-5, площею 1, 5 кв. м, ванну 2-6, площею 2, 7 кв.м, житлову кімнату 2-7, площею 12 кв.м, сарай Д1, загальною площею 9, 1 кв.м. , які розташовані за адресою АДРЕСА_1.
Зобов'язати Тульчинське МБТІ провести державну реєстрацію вказаних споруд.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення , а апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.