Справа №2-111/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 березня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської   області в складі:                        головуючого -  судді Григор'єва Р.Г.,

при секретарі – Ткаченко Н.М.,

з участю:

позивачки –ОСОБА_1

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»про повернення строкового банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом  про стягнення з ВАТ КБ «Надра»коштів по укладеному між ними з відповідачем депозитному договору з урахуванням встановлених по Україні індексів інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми боргу, а також не нарахованих з вини банку на вкладний рахунок відсотків, моральної шкоди та судових витрат по справі. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує на ті обставини, що строк дії укладеного нею з відповідачем строкового банківського вкладу вже давно закінчився, однак і досі сума вкладу їй не повернута, тому вона змушена була звертатися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні як позивачка так і представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, наполягаючи на їх задоволенні у повному обсязі, але просили стягнути зазначені суми саме з ПАТ КБ «Надра»як правонаступника ВАТ КБ «Надра».

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, зазначивши, що умови договорів строкового банківського вкладу банком виконані шляхом перерахування вкладів на поточний рахунок позивачки.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши всі їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, дійсно 01.09.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра»(правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» в особі начальника відділення №8 ОСОБА_4 був укладений договір №597020 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП Базовий №847697 (а.с.6), згідно умов якого позивачка передала банку грошову суму у розмірі 50 000 грн, а останній прийняв її та зобов»язувався повернути через 6 місяців, тобто 01.03.2009 року, сплачуючи позивачці за весь час користування депозитом 15,7 % річних.

Відповідно до п.3.4.5 вказаного договору в кінці терміну дії вкладу банк зобов»язується повернути вклад вкладнику за його вимогою.

Однак ні за усними, ні за письмовими вимогами позивачки (а.с.8) вклад їй повернуто не було (а.с.10) через введення постановою правління НБУ №59 від 10.02.2009 року мораторію на задоволення вимог  клієнтів ВАТ КБ «Надра», що змусило ОСОБА_1 з метою збереження своїх коштів укласти 05.03.2009 року з відповідачем додаткову угоду №1 до договору строкового банківського вкладу «Мій вибір»№597020 від 01.09.2008 року на тих же умовах, крім строку дії договору, який становив вже 9 місяців, тобто до 05.12.2009 року, а також процентної ставки, яка становила тепер 14,9 % річних  (а.с.18).

По закінченню цього строку ОСОБА_1 була повернута лишень незначна частина вкладу розміром 1174 грн, а зважаючи на поважність причин її вимог (потреба у терміновому поліпшенні стану здоров»я позивачки та її чоловіка), 13.04.2010 року комітетом розгляду звернень клієнтів ОСОБА_5 було прийнято рішення про виплату позивачці ще однієї частини вкладу  у розмірі 2000 грн (а.с.9, 11, 12, 13), які вона отримала 20.05.2010 року.

З метою збереження коштів, якими продовжував безпідставно користуватися банк, на неповернуту суму вкладу за попереднім депозитним договором 20.05.2010 року між             ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра»був укладений новий договір №1191950 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП Базовий №847697 (а.с.19), згідно умов якого позивачка передала банку грошову суму у розмірі 46844 грн 22 коп, а останній прийняв її та зобов»язувався повернути через 6 місяців, тобто 20.11.2010 року, сплачуючи позивачці 13 % річних за користування депозитом.

Заборгованість банку перед позивачкою і за новоукладеним депозитним договором по спливу строку його дії погашено не було.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України чітко закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. А боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно підрахунку ОСОБА_1, який був зроблений нею з врахуванням виплачених банком сум та розміру індексів інфляції по Україні за 2000-2011 роки (а.с.14), станом на 22.12.2010 року заборгованість банку перед позивачкою становила 54839 грн, які вона і просила суд стягнути на її користь.

Загальна сума 3% річних від простроченої суми боргу згідно розрахунків позивачки складає 2646 грн (а.с.15), інший розмір процентів не був встановлений спірним договором, а також не передбачений спеціальним законом.

Що стосується розрахунку втрачених ОСОБА_1 грошових коштів у зв»язку з не нарахуванням банком на відповідний вкладний рахунок відсотків за користування її коштами після спливу терміну дії трьох договорів, то розмір таких становить 3999 грн (а.с.16).  Але в судовому засіданні дана сума була уточнена з врахуванням процентної ставки по договору №1191950 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір»від 20.05.2010 року, яка становить 13% річних, а не 14,9% річних, як помилково порахувала позивачка, тому кінцева сума по даному розрахунку становить 3921 грн, яка, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки разом із сумою заборгованості 54839 грн та 3% річних від простроченої суми боргу 2646 грн.

Також позивачка просила суд стягнути  на її користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн, вважаючи, що така була завдана їй банком у зв»язку з не поверненням суми вкладу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання  такий правовий наслідок як відшкодування моральної шкоди настає тільки у випадках, встановлених договором або законом.

Однак ні спірним депозитним договором, ні ЗУ «Про банки та банківську діяльність», дія якого поширюється на дані правовідносини, не передбачено обов»язку боржника відшкодувати  моральну шкоду в разі порушення ним зобов»язання.

Посилання представника відповідача на належне виконання умов договору строкового банківського вкладу шляхом перерахування суми вкладу на поточний рахунок позивачки є безпідставними, оскільки навіть за таких обставин, позивачка була позбавлена права вільно користуватися і розпоряджатися своїм банківським вкладом, так як такий із поточного рахунку, на вимогу позивачки не видавався відповідачем, що не спростовано в судовому засіданні останнім.

За інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи позивачкою при зверненні до суду було сплачено 120 грн, які відповідно до ст.88 ЦПК України тепер слід стягнути на її користь з відповідача, стягненню з якого  на користь місцевого бюджету м. Прилуки підлягає також державне мита по справі у розмірі 614 грн.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.526, 611, 625, 1058, 1060, 1066, 1074, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

В И Р І  Ш  И В :

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»на користь ОСОБА_1 грошові  кошти з урахуванням індексу інфляції у сумі 54839 (п»ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев»ять) грн згідно договору №1191950 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформленого в рамках Пакету послуг ПП Базовий №847697, три проценти річних від простроченої суми боргу в сумі  2646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн, не нараховані відсотки за користування вкладом у сумі 3 921 (три тисячі дев»ятсот двадцять одну) грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгялду справи у сумі 120 (сто двадцять грн), а всього –61526 (шістдесят одну тисячу п»ятсот двадцять шість) грн.

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»на користь місцевого бюджету м. Прилуки державне мито по справі у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) грн.

На рішення суду протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя                                                                                                                   Р.Г.Григор'єв