Справа №2-315/2007 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 року             Золочівський районний суд Харківської області в

складі:

головуючого - судді                                   Юхименко О.М.

при секретарі                                              Озерській Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Золочівського районного суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідно до Договору на право будівництва будинку та строкового користування земельною ділянкою від 15.12.1954 року, а також Акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 09.07.1962 року батькові її чоловіка ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, (пізніше будинку присвоєна адреса: АДРЕСА_2). Разом з батьком її чоловіка в зазначеному будинку проживали його дружина ОСОБА_5, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_1, та його син і її чоловік ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_4 помер, і з цього часу без будь- яких умов і застережень спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_6, продовжуючи жити у спірному будинку, і вступивши тим самим в його володіння. На момент відкриття спадщини інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_4 крім її чоловіка не було, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ні він, ні будь-хто не звертався.

Відповідно до Свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 23.1959 року позивачка є дружиною ОСОБА_6, а відповідачі - його доньками. На момент смерті останнього, позивачка разом з відповідачами проживали разом із ним, доказом цього є запис у домовій книзі. Позивач також вказала на те, що відповідачі своїми письмовими заявами підтверджують згоду на визнання права власності на спірний будинок за мною.

Крім того, 17.04. 2007 року спеціалістами КП „Архітектурно -інвентаризаційне бюро Золочівського району" було складено акт про самочинне

будівництво чоловіком позивачки протягом 1962 - 1976 p.p. прибудови „А-1", розм. 3,25 х 4,50 м., веранди „а", розм. 1,90 х 5,70 м., тамбура „а"", розм. 1,40 х 5,70 м., сараю „Б", розм. 3,30 х 4,70 м., сараю „В", розм. 4,20 х 6,30 м., а також про самочинно переобладнане нежитлове приміщення 1-2 в житлове із збільшенням житлової площі на 4,4 м.кв.. Вказані вище самовільні будови в теперішній час стали перешкодою для оформлення права власності в бюро технічної інвентаризації.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Відповідачи проти задоволення позову не заперечують.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, і той із подружжя, котрий його пережив. Також, відповідно до п. 3. ст. 1268 ЦК України спадкоємці, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1279 цього кодексу, вони не заявили про відмову від неї. Також, відповідно до п. 5 цієї ж статті ЦК спадщина належить спадкодавцям і з часу її відкриття.

З договору на право будівництва будинку та строкового користування земельною ділянкою від 15.12.1954 року, а також Акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 09.07.1962 року видно, що житловий будинок на праві власності належав ОСОБА_4. Після смерті останнього спадщину прийняв його син ОСОБА_6. Як видно із свідоцтва про одруження та свідоцтв про народження позивач була дружиною останнього, а відповідачі - його доньками. Доказом того, що на момент відкриття смерті ОСОБА_4 позивач разом з відповідачами проживали в спірному житловому будинку є домова книга, надана позивачем в якості доказу. За таких умов позивач разом з відповідачами є належними спадкоємцями спірного житлового будинку. Керуючись своїм правом на відмову від спадщини, відповідачі письмовими заявами відмовилися від спадщини на користь позивача., та підтвердили про цей намір в судовому засіданні.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за ОСОБА_1.

Згідно ст. 376 п. 5 ЦК України суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо воно не порушує права інших осіб, а такого порушення не встановлено.

Згідно акту від 17.04.2007 року, складеного спеціалістами КП „Архітектурно -інвентаризаційне бюро Золочівського району" ОСОБА_6 за життя самочинно було побудовано прибудову „А-1", розм. 3,25 х 4,50 м., веранду „а", розм. 1,90 х 5,70 м., тамбур „а"", розм. 1,40 х 5,70 м., сарай „Б", розм. 3,30 х 4,70 м., сарай „В", розм. 4,20 х 6,30 м., а також самочинно переобладнано нежитлове приміщення 1-2 в житлове із збільшенням житлової площі на 4,4 м.кв.. Згідно цього ж акту дані будівлі відповідають будівельно-технічним нормам і можут бути узаконені.

Таким чином, визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи в вищевикладеного та керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, та ст.ст. 376 п. 5, 1261, 1268 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на спадкове майно - жилий будинок „А1", льох „в", літній душ „Г", вбиральню „Д", огорожу № 1-4, колодязь № 5, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно переобладнане нежитлове приміщення 1-2 в житлове зі збільшенням житлової площі на 4,4 м.кв., та на самочинно збудовані прибудову „А-1", розм. 3,25 х 4,50 м., веранду „а", розм. 1,90 х 5,70 м., сарай „Б", розм. 3,30 х 4,70 м., сарай „В", розм. 4,20 х 6,30 м, які розташовані за адресою АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.