Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року                                                                                           м. Рівне

          Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі суддів

                                                           Гордійчук С.О., Шеремет А.М., Хилевича С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду від 11 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення певних дій,

                                                              ВСТАНОВИЛА :

Постановою Березнівського районного суду від 11 грудня 2009 року визнано дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправними та зобов’язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  із 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2007 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, а підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві в позові.

             Колегія суддів відповідно до ч.1 ст.195 КАС,  переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

             Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З          урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання
неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року,
тобто з 9 липня 2007 року по 11 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 11 грудня 2008 року відповідач
був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про
соціальний захист дітей війни".

Проте, позивач за захистом порушеного в 2007 році права на отримання підвищення до пенсії звернулась 3.02.2009 року –через півтора року після винесення рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007року № 6-рп/2007, тобто з пропуском встановленого на той час ст.99 КАС України річного строку звернення за захистом порушеного права.

В запереченнях відповідача на подані позови, містяться вимоги про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду  передбачених ст.100 КАС України та прохання про відмову в його поновленні.

  Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи місцевим судом) пропущення строку звернення до суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.

  Цю обставину  місцевий суд  належним чином не дослідив та процесуальне рішення щодо його поновлення чи застосування наслідків пропуску строку відповідно до ст.100 КАС України не прийняв.

  Згідно ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, а тому вимоги позивача, що виходять за межі річного строку звернення, згідно вимог  ст. 100 КАС України,  залишає  без розгляду, оскільки підстав для поновлення такого строку не вбачає.

  Враховуючи наведене та дату звернення позивача до суду, колегія суддів, прийшла до висновку про залишення без розгляду позовних вимог за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року включно.

Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС вірно застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

             Керуючись ст. 100, 197,  п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України , колегія суддів,

                                                                  У Х В А Л И Л А :          

          Апеляційну  скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському  районі Рівненської області  задовольнити частково.

          Постанову Березнівського районного суду від 11 грудня 2009 року скасувати в частині вирішення вимог за 2007 рік.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Березнівському  районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити  їй 30 відсотків  надбавки до пенсії в розмірах, визначених  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за  2007 рік - залишити без розгляду.

          В іншій частині постанову Березнівського районного суду від 11 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

          Судді: